Один із основних біологічно активних елементів, необхідних для нормального функціонування нервової та м’язової систем.
Магній, як і калій, міситься переважно всередині клітин – в еритроцитах, м’язах, печінці та інших тканинах. 1/3 – 1/2 усього магнію організму міститься в кістковій тканині. Близько 1% від усієї кількості магнію організму знаходиться у позаклітинній рідині та плазмі (у зв’язаній з білками, комплексованою з неорганічними аніонами та у вільній формі).Його іони є активаторами великої кількості ферментних систем, тому багато процесів життєдіяльності клітин є магній-залежними. Магній бере участь у гліколізі, окиснювальному метаболізмі, перенесенні натрію, калію та кальцію через мембрани клітин і нервово-м’язовій передачі імпульсів, синтезі нуклеїнових кислот та інших процесах. Рівень магнію в сироватці може зберігатися в нормальних межах, навіть при зниженні загальної кількості магнію в організмі на 80%. Відповідно, зниження рівня магнію в сироватці є ознакою вираженого дефіциту магнію в організмі. Під час вагітнсті дефіцит магнію сприяє розвитку гестозів, викиднів та передчасних пологів.
Взяття крові проводиться вранці натщесерце.
Виключити фізичні навантаження та алкоголь, за 5-6 днів припинити прийом препаратів та харчових добавок, що містять магній.
Одиниці вимірювання та коефіцієнти перерахунку
| Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО - ммоль/л. |
| Альтернативні одиниці вимірювання - мг/100 мл. |
| Коефіцієнт перерахунку: мг/100 мл х 0,4114 ==> ммоль/л. |
Референсні значення: ммоль/л
| 2 дні – 5 міс | 0,60 - 0,90 |
| 5 міс – 6 років | 0,71 - 0,95 |
| 6 – 12 років | 0,69 - 0,87 |
| 12 – 20 років | 0,67 - 0,89 |
| 20 – 120 років | 0,85 - 1,15 |
Підвищення рівня магнію (гіпермагніємія):
- ниркова недостатність (гостра та хронічна);
- ятрогенна гіпермагніємія (передозування препаратів магнію чи антацидів);
- гіпотиреоз;
- обезводнення;
- надниркова недостатність.
Зниження рівня магнію (гіпомагнієнемія):
- недостатнє надходження магнію з їжею (недоліки в дієті, голодування ;
- порушення всмоктування магнію в кишечнику внаслідок розвитку синдрому мальабсорбції, нестримного блювання та діареї, глистних інвазій, пухлини кишечника);
- діабетичний ацидоз;
- тривала терапія діуретиками;
- лікування цитостатиками (пригнічення канальцевої реабсорбції магнію), імунодепресантами, циклоспорином;
- гіперпаратиреоз;
- дефіцит вітаміну D (рахіт і спазмофілія у дітей, остеомаляція);
- гострий та хронічний панкреатит;
- спадкова гіпофосфатемія;
- хронічний алкоголізм;
- поліуретична стадія ниркової недостатності;
- гіпертиреоз;
- гіперкальціємія;
- первинний альдостеронізм;
- 2-й і 3-й триместри вагітності (особливо при патології);
- надлишкова лактація.
