Выбрать город: Дніпро
RUS
0 (800) 50-90-90
печать

№967 Антитела к кардиолипину (скрининг IgM, IgG)

  • Описання
  • Подготовка
  • Показания
  • Интерпретация результатов
Скринінговий тест, що використовується в діагностиці антифосфоліпідного синдрому.

Див. також тести: антифосфоліпідні антитіла (загальні) IgG/IgM - №137/138; вовчаковий антикоагулянт - № 190.  

Антитіла до кардіоліпіну – один з видів аутоімунних антифосфоліпідних антитіл, включених до патогенезу антифосфоліпідного синдрому, пов’язаного із незрозумілими тромбозами, повторним невиношуванням плода (із перериванням вагітності зазвичай у ІІ і ІІІ триместрі), тромбоцитопенією.
 
Як показано, клінічно значущі для антифосфоліпідного синдрому аутоантитіла реагують не з самими фосфоліпідами, а з певними доменами білків, що мають спорідненість із негативно зарядженими фосфоліпідами – головним чином, це бета-2-глікопротеїн 1 (в організмі білок проявляє антикоагулянтну властивість). Тому в діагностиці для визначнння антифосфоліпідних антитіл, в тому числі, ця тест-система, в якості антигена застосовують фосфоліпіди (тут - кардіоліпін), насичені високоочищеним бета-2-глікопротеїном 1.

При вагітності трофобласт експресує аніонні фосфоліпіди клітинної мембрани, які можуть утворювати комплекси із бета-2-глікопротеїном 1. Зв’язування антифосфоліпідними аутоантитілами цих молекул може впливати на процеси імплантації, утворення плаценти, розвиток ембріону, призводити до безпліддя, невиношування вагітності. В умовах цілісного організму (in vivo) антифосфоліпідні антитіла, змінюючи властивості тромбоцитів та ендотелію, провокують утворення тромбів (тромбози глибоких вен, інсульти).

При проведенні лабораторнихдосліджень (вумовах in vitro) їх присутність, навпроти, проявляється у пролонгуванні фосфоліпідзалежних тестів коагулограми (протромбін, АЧТВ), що позначають як «вовчаковий антикоагулянт» (див. тест  № 190). Комбіноване дослідження антикардіоліпінових антитіл і вовчакового коагулянту проявляє високу чутливість у виявленні антифосфоліпідного синдрому, але не має високої специфичності. Підвищення рівня антикардіоліпінових антитіл часто виявляється в похилому віці (близько 50% нормальної популяції людей із середнім віком 81рік).  

Антикардіоліпінові антитіла виявляються також при інфекціях, таких як гепатит С, малярія, бореліоз, сифіліс, ВІЛ, злоякісних новоутвореннях та лейкемії, часто – при алкогольному цирозі. У випадку позитивних результатів тесту рекомендується проводити повторне тестування із інтервалом 6 тижнів, оскільки у випадку гострих інфекцій підвищення рівня антикардіоліпінових антитіл зазвичай буває тимчасовим. 

Історично, антикардіоліпінові антитіла були вперше виявлені при дослідженні хибнопозитивних результатів нетрепонемних (кардіоліпінових) тестів на сифіліс (у сучасній модифікації - RPR-тест). Поява «швидких реагінів плазми», що реагують із кардіоліпіном, є характерною реакцією організму на ушкодження  тканин при сифілісі. Рідкі хибнопозитивні результати цих тестів зазвичай були пов’язані з наявністю у пацієнта аутоімунних захворювань (перш за все, системної червоної вовчанки) або деяких інших інфекций. Чутливість кардіоліпінових тестів, що застосовуються в діагностиці сифілісу, в цілому суттєво нижча, ніж чутливість кардіоліпінових ELISA тестів, що застосовуються в даний час для діагностики антифосфоліпідного синдрому. Результати цих тестів, внаслідок різної чутливості та різниці антигенних мішеней, які використовуються для виявлення антитіл, мало корелюють один із одним. Клінічно значущі для антифосфоліпідного синдрому кардіоліпінові антитіла, на відміну від інфекційних, є залежними від бета-2-глікопротеїну 1.
Загружаю корзину...
Цена 335 грн.
+ Взяття крові із вени:  30 грн.

Срок исполнения

(указанный срок не включает день взятия биоматериала)

10 рабочих дней

Обращаем внимание на возможное увеличение сроков исполнения в региональных медицинских офисах

Досліджуваний матеріал

Сироватка крові

Метод визначення

Імуноаналіз (ELISA).