Шановні пацієнти! Сайт знаходиться на модерації, прохання уточнювати інформацію за телефоном 0 800 50 90 90 Увага! Відкрився другий кабінет УЗД в районі Підстанції (пр.Гагаріна, 171.) Записуйтесь за тел. 0-800-50-90-90 (вартість дзвінків безкоштовна).
друк

№140 Алоімунні антитіла (включаючи антитіла до Rh-антигена)

 

Антитіла до клінічно найбільш важливих еритроцитарних антигенів, у першу чергу резус-фактора, що свідчать  про сенсибілізацію організму до цих антигенів. Резус-антитіла відносяться до так званих алоімунних антитіл. 

Алоімунні антиеритроцитарні антитіла (до резус-фактора чи інших еритроцитарних антигенів) з’являються в крові за особливих умов – після переливання імунологічно несумісної донорської крові чи при вагітності, коли еритроцити плода, що несуть імунологічно чужорідні для матері батьківські антигени, проникають через плаценту в кров жінки. У неімунних резус-негативних людей  антитіл до резус-фактора немає.

У системі резус розрізняють 5 основни антигенів, основним (найбільш імуногенним) є антиген D (Rh), який зазвичай мають на увазі під назвою резус-фактор. Окрім антигенів системи резус існує ще ряд клінічно важливих еритроцитарних антигенів, до яких може виникати сенсибілізація, що викликає ускладнення при переливанні крові.

Метод скринінгового дослідження крові на присутність алоімунних антиеритроцитарних антитіл, що застосовується в лабораторії ІНВІТРО, дозволяє, окрім антитіл до резус-актора RH1(D), виявити в досліджуваній сироватці алоімунні антитіла й до інших еритроцитарних антигенів. Ген, що кодує резус-фактор D (Rh), є домінантним, алельний до нього ген d – рецесивним (резус-позитивні люди можуть мати генотип DD чи Dd, резус-негативні – лише генотип dd). 

Під час вагітності резус-негативної жінки резус-позитивним плодом можливий розвиток імунологічного конфлікту матері та плоду за резус-факторомРезус-конфлікт може призвести до викидня чи розвитку гемолітичної хвороби плоду та новонароджених. Тому визначення групи крові, резус-фактора, а також наявності алоімунних антиеритроцитарних антитіл повинно проводитися при плануванні або під час вагітності для виявлення вірогідності імунологічного конфлікту матері та дитини. Виникнення резус-конфлікту і розвиток гемолітичної хвороби новонароджених можливе в тому випадку, якщо вагітна резус-негативна, а плід – резус-позитивний. У випадку, якщо у матері резус-антиген позитивний, а у плоду – негативний, конфлікт за резус-фактором не розвивається. Частота розвитку резус-несумісності складає 1 випадок на 200-250 пологів.

Гемолітична хвороба плоду та новонароджених — гемолітична жовтяниця новонароджених, обумовлена імунологічним конфліктом між матір’ю та плодом через несумісність за еритроцитарними антигенами. Хвороба обумовлена несумісністю плоду і матері за D-резус- чи АВ0- (груповими) антигенами, рідше має місце несумісність за іншими резус- (C, E, c, d, e) чи M-, M-, Kell-, Duffy-, Kidd- антигенами. Будь-який із указаних антигенів (частіше D-резус-антиген), проникаючи в кров резус-негативної матері, викликає утворення в її організмі специфічних антитіл. Проникненню антигенів до материнського кровотоку сприяють інфекційні фактори, що підвищують проникність плаценти, дрібні травми, крововиливи та інші ушкодження плаценти. Останні через плаценту потрапляють у кров плода, де руйнують відповідні антигенвмісні еритроцити.
 
Сприяють розвитку гемолітичної хвороби новонароджених порушення проникності плаценти, повторні вагітності та переливання крові жінці без урахування резус-фактора та ін. При ранньому прояві захворювання імунологічний конфлікт може бути причиною передчасних пологів чи викиднів. Під час першої вагітності резус-позитивним плодом у вагітної з Rh «-» ризик розвитку резус-конфлікту складає 10-15%. Відбувається перша зустріч організму матері з чужорідним антигеном, накопичення антитіл відбувається поступово, починаючи, приблизно, із 7-8 тижня вагітності. Ризик несумісності зростає з кожною наступною вагітністю резус-позитивним плодом, незалежно від того, чим вона закінчилася (штучним абортом, викиднем чи пологами, операцією при позаматковій вагітності), при кровотечах під час першої вагітності, при ручному віддіденні плаценти, а також якщо пологи проводяться шляхом кесарева розтину чи супроводжються значною крововтратою при переливанні резус-позитивної крові (в тому випадку, якщо вони проводилися навть у дитячому віці). 

Якщо настуна вагітність розвивається з резус-негативним плодом, несумісність не розвивається. Усіх вагітних жінок із Rh «-» ставлять на спеціальний облік в жіночій консультації та проводять динамічний контроль над рівнем резус-антитіл. У перший раз аналіз на антитіла потрібно здати з 8-го до 20-го тижня вагітності, потім періодично перевіряти титр антитіл: 1 раз на місяць до 30-го тижня вагітності, двічі на місяць до 36-го тижня і 1 раз на тиждень до 36-го тижня. Переривання вагітності на терміні менше 6-7 тижнів може не призвести до формування у матері Rh-антитіл. У цьому випадку при наступній вагітності, якщо у плоду буде позитивний резус-фактор, імовірність розвитку імунологічної несумісності знову буде дорівнювати 10-15%. Проведення тестування на алоімунні антиеритроцитарні антитіла важливе також при загальній передопераційній підготовці, особливо для людей, яким раніше вже проводилося переливання крові.
Ціна 185 грн.

+ Взяття крові із вени:  25 грн.
термін виконання
вказаний термін не включає день взяття біоматеріалу
1 робочий день
Терміново за 4 години
Досліджуваний матеріал
Цільна кров (із ЕДТА)
Метод визначення
Метод аглютинації + гель-фільтрації (картки).

Інкубація стандартних типованих еритроцитів із досліджуваною сироваткою та фільтрація шляхом центрифугування суміші через гель, імпрегнований поліспецифічним антиглобуліновим реагентом. Аглютиновані еритроцити виявляються на поверхні гелю чи в його товщі. 

У методі застосовуються суспензії еритроцитів донорів групи 0(1), типовані за антигенами еритроцитів  RH1(D), RH2(C), RH8(Cw), RH3(E), RH4(c), RH5(e), KEL1(K), KEL2(k), FY1(Fy a) FY2(Fy b), JK(Jk a), JK2(Jk b), LU1(Lu a), LU2(LU b), LE1(LE a), LE2(LE b), MNS1(M), MNS2(N), MNS3 (S), MNS4(s), P1 (P).