друк

№83 Anti-CMV-IgG (Антитіла класу IgM до цитомегаловірусу, ЦМВ, CMV)

 

Антитіла класу IgM до цитомегаловірусу (CMV, ЦМВ).

У відповідь на надходження в організм цитомегаловірусу (ЦМВ) розвивається імунна перебудова організму. Інкубаційний період коливається від 15 днів до 3 місяців. При даній інфекції має місце нестерильний імунітет (тобто не спостерігається повної елімінації вірусу). Імунітет при цитомегаловірусній інфекції (ЦМВ) нестійкий, повільний. Можлива реінфекція екзогенних вірусів або реактивація латентної інфекції. Внаслідок тривалого персистування в організмі вірус діє на всі ланки імунної системи хворого. Захисна реакція організму проявляється, насамперед, у вигляді утворення специфічних антитіл класів IgM та IgG до ЦМВ. Специфічні антитіла відповідають за лізис внутрішньоклітинного вірусу, а також інгібують його внутрішньоклітинну реплікацію або розповсюдження від клітини до клітини. Сироватки пацієнтів після первинної інфекції містять антитіла, що реагують з внутрішніми протеїнами ЦМВ (Р28, р65, Р150). У сироватці людей, які видужали містяться в основному антитіла, що реагують з глікопротеїнами оболонки.

Найбільше діагностичне значення має визначення IgM, як показника активності процесу, що може свідчити про гостро поточному захворюванні, реінфекції, суперінфекції або реактивації. Поява анти-CMV IgM антитіл у раніше серонегативного пацієнта свідчить про первинну інфекцію. При ендогенній реактивації інфекції IgM-антитіла утворюються нерегулярно (зазвичай в досить низьких концентраціях) або можуть бути взагалі відсутні. Виявлення імуноглобулінів класу G також дозволяє визначити первинну цитомегаловірусну інфекцію (ЦМВІ), проводити спостереження в динаміці за особами з клінічними проявами інфекції і допомагати при ретроспективній діагностиці. При важкій ЦМВІ, а також у вагітних та дітей раннього віку вироблення антитіл до ЦМВ сповільнена. Це проявляється виявленням специфічних антитіл у низькій концентрації або відсутністю позитивної динаміки антитіл.

Особливості інфекції. Цитомегаловірусна (ЦМВ) інфекція - це широко поширене вірусне ураження організму, яке відноситься до так званих опортуністичних інфекцій, що протікає зазвичай латентно. Клінічні прояви спостерігаються на тлі фізіологічних імунодефіцитних станів (діти перших 3 - 5 років життя, вагітні - частіше в 2 і 3 триместрі), а також в осіб з вродженими чи набутими імунодефіцитами (ВІЛ-інфекція, застосування імунодепресантів, онкогематологічні захворювання, опромінення, діабет і т.п.).

Цитомегаловірус - вірус сімейства герпес-вірусів. Так само, як і інші представники сімейства, після інфікування зберігається в організмі практично довічно. Стійкий у вологому середовищі. Групу ризику становлять діти 5 - 6 років, дорослі 16 - 30 років, а також особи, практикуючі анальний секс. Діти уразливі до передачі інфекції повітряно-крапельним шляхом від батьків та інших дітей з латентними формами інфекції. Для дорослих більш характерний статевий шлях передачі. Вірус міститься в спермі та інших біологічних рідинах. Вертикальна передача інфекції (від матері до плоду) відбувається трансплацентарно і в процесі пологів.

ЦМВ-інфекція характеризується різноманітністю клінічних проявів, але при повноцінному імунітеті протікає клінічно безсимптомно. У рідкісних випадках розвивається картина інфекційного мононуклеозу (близько 10% всіх випадків інфекційного мононуклеозу), клінічно не відрізняються від мононуклеозу, спричиненого вірусом Епштейн-Барра. Реплікація вірусу відбувається в тканинах ретикуло-ендотеліальної системи, епітелії урогенітального тракту, печінки, слизової дихальних шляхів і травного тракту. При зниженні імунітету після трансплантації органів, терапії імуносупресорами, ВІЛ-інфекції, а також у новонароджених, ЦМВ становить серйозну загрозу, оскільки захворювання може зачіпати будь-який орган. Можливий розвиток гепатиту, пневмонії, езофагіту, гастриту, коліту, ретиніту, дифузійної енцефалопатії, лихоманки, лейкопенії. Захворювання може закінчуватися летально.

Цитомегаловірусна інфекція у вагітних, обстеження при вагітності. При первинному інфікуванні вагітної цитомегаловірусом (в 35 - 50% випадків) або реактивації інфекції в період вагітності (у 8 - 10% випадків) розвивається внутрішньоутробна інфекція. При розвитку внутрішньоутробної інфекції на терміні до 10 тижнів є ризик виникнення вад розвитку, можливе самовільне переривання вагітності. При інфікуванні на 11 - 28 тижні виникають затримка внутрішньоутробного розвитку, гіпо-або дисплазії внутрішніх органів. Якщо інфікування відбувається на більш пізньому терміні, ураження може бути генералізованим, захоплювати певний орган (наприклад, фетальний гепатит) або проявлятися після народження (гіпертензійного-гідроцефальний синдром, порушення слуху, інтерстиціальний пневмоніт і т. д.). Прояви інфекції також залежать від імунітету матері, вірулентності і локалізації вірусу.

На сьогоднішній момент вакцина проти цитомегаловірусу не розроблена. Медикаментозна терапія дозволяє збільшити період ремісії і впливати на рецидив інфекції, але не дозволяє елімінувати вірус з організму.

Повністю вилікувати це захворювання неможливо: не можна видалити цитомегаловірус з організму. Але якщо своєчасно, при найменшій підозрі на інфікування цим вірусом, звернутися до лікаря, зробити необхідні аналізи, то можна довгі роки утримувати інфекцію в «сплячому» стані. Це забезпечить нормальне виношування вагітності і народження здоровії дитини.

Особливе значення лабораторна діагностика цитомегаловірусної інфекції має у наступних категорій обстежуваних:

КатегоріяПричини


Жінки
під час підготовки до вагітності
1.Латентний перебіг захворювання
2. Складність дифереенціальної
діагностики первинного інфікування та
рецидиву при остеженні під час вагітності 
3. Тяжкі наслідки внутрішньоутробної
інфекції у новонароджених.
Вагітні жанкиТяжкі наслідки внутрішньоутробної
інфекції у новонароджених
Імунодефіцитні стани Генералізовані форми

Послідовне багаторазове визначення рівня IgG-антитіл у новонароджених дозволяє відрізнити вроджене зараження (постійний рівень) від неонатального (зростання титрів). Якщо титр IgG антитіл при повторному (через два тижні) аналізі не збільшується, то причин для тривоги немає, якщо титр IgG зростає, слід розглянути питання про аборт.

Важливо! CMV-інфекція входить до групи TORCH-інфекцій (назва утворена початковими буквами в латинських найменуваннях - Toxoplasma, Rubella, Cytomegalovirus, Herpes), що вважаються потенційно небезпечними для розвитку дитини. В ідеальному випадку проконсультуватися з лікарем і пройти лабораторне обстеження на TORCH-інфекції жінці потрібно за 2 - 3 місяці до запланованої вагітності, оскільки в цьому випадку буде можливість вжити відповідних лікувальних або профілактичних заходів, а також при необхідності в майбутньому порівняти отримані результати досліджень до вагітності з результатами обстежень під час вагітності.

Ціна 145 грн.

+ Взяття крові із вени:  30 грн.
термін виконання
вказаний термін не включає день взяття біоматеріалу
1 робочий день
Терміново за 4 години
Досліджуваний матеріал
Сироватка крові
Метод визначення
ПЛР.