Вибрати місто: Олександрія

    Ваше місто: Ви перебуваєте в місті: Олександрія

    Вибрати інше
    Від обраного міста залежать ціни та способи оплати.
    РУС
    0 (800) 50-90-90 Безкоштовно на території України
    Зверніть увагу!
    Шановні пацієнти! Звертаємо вашу увагу на зміни в графіках роботи медичних офісів та обмеження щодо прийому біоматеріалу на період карантину. Детальну інформацію дізнавайтесь за телефоном гарячої лінії 0800-50-90-90 (дзвінки на території України безкоштовні).
    ×

    Лейкоцитарна формула (WBC)

    Описання
    Досліджуваний матеріал Цільна кров (із ЕДТА)

    У загальному аналізі крові важливим діагностичним показником є лейкоцити (WBC - white blood cell) - білі тільця крові, що виконують імунну функцію. Аналіз крові WBC дає можливість оцінити загальний стан хворого і його імунну систему.

    Найчастіше аналіз крові на лейкоцити виконується із застосуванням лейкоцитарної формули. На відміну від еритроцитів, лейкоцити підрозділяються на п'ять видів, кожен з яких відрізняється зовнішнім виглядом і виконуваними функціями (лімфоцити, нейтрофіли, базофіли, еозинофіли, моноцити). Лейкоцитарна формула - це процентне співвідношення вказаних видів лейкоцитів. Воно відносно постійне і відбиває нормальний стан організму і його імунної системи.

    Візьмемо, приміром, аналіз крові на лімфоцити - вид лейкоцитів, що відповідає за формування специфічного імунітету. У крові у дітей до чотирьох-шести років переважає саме цей вид. Після цього віку поступово починають переважати нейтрофіли. У крові дорослої людини норма - 20-45% лімфоцитів.

    Різні види лейкоцитів відповідають за певні захисні реакції організму, тому аналіз лейкоцитарної формули розповість багато про характер патологічного процесу, який розвивається в організмі хворого, і вплине на правильне визначення діагнозу, а також на призначення відповідного лікування.

    Залежно від того, який процес відбувається в крові людини, спостерігаються три основні типи змін формули :

    • Зрушення лейкоцитарної формули (ЛФ) вліво, який супроводжується появою в крові метаміелоцитів і міелоцитів і може свідчити про такі захворювання як гнійні інфекції, гострі запальні процеси, кровотечі, коматозний стан і ацидоз, фізичні навантаження.
    • Зрушення ЛФ вліво з омолоджуванням, яке буває при хронічному лейкозі, мієлофіброзі, эритролейкозі, гострому лейкозі, метастатичній поразці, коматозному стані.
    • Зрушення ЛФ вправо, що може підтвердити мегалобласну анемію, хвороби печінки і нирок, переливання крові.

    При розшифровці результатів слід пам'ятати, що підрахунок ЛФ в мазку крові не досить точний. Більший розкид результатів виходить у разі меншого підрахунку клітин з мазка крові.

    Якісний і точний результат аналізу може гарантувати лабораторія ІНВІТРО, фахівці якої виконають дослідження швидко і за прийнятною ціною.

    Підготовка
    Дослідження бажано проводити натщесерце. Між останнім прийомом їжі та взяттям крові повинно пройти щонайменше 8 годин.
    Показання
    • Загальний аналіз крові разом із лейкоцитарною формулою широко застосовується як один із найбільш важливих методів дослідження при більшості захворювань. Зміни, що відбуваються в периферичній крові, неспецифічні, але в той же час відображають зміни, які відбуваються в цілому організмі.
    • Дослідження лейкоцитарної формули має велике значення у діагностиці гематологічних, інфекційних, запальних захворювань, а також оцінці тяжкості стану та ефективності застосовуваної терапії.
    У той же час, зміни лейкоцитарної формули не є специфічними – вони можуть мати схожий характер при різних захворюваннях чи, навпаки, можуть зустрічатися несхожі зміни за тієї самої патології у різних хворих.

    Лейкоцитарна формула має вікові особливості, тому її зрушення повинні оцінюватися з позиції вікової норми (це особливо важливо при обстеженні дітей).
    Інтерпретація результатів

    Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

    Лейкоцити (білі кров’яні тільця, white blood cells)

    Лейкоцити – клітини крові, пов’язані з захисними функціями. За морфологічними ознаками (вигляд ядра, наявність і характер цитоплазмічних включень) розрізняють 5 основних видів лейкоцитів – нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли та базофіли. Крім того, лейкоцити розрізняються за ступенем зрілості. Більша частина клітин-попередників зрілих форм лейкоцитів (юні, мієлоцити, промієлоцити, бластні форми клітин), а також плазматичні клітини, молоді ядерні клітини еритроїдного ряду та ін. у периферійній крові з’являються лише у випадку патології. Різноманітні види лейкоцитів виконують різні функції, тому визначення співвідношення різних видів лейкоцитів, вмісту молодих форм, виявлення патологічних клітинних форм, описання характерних змін морфології клітин, що відображають зміни їх функціональної активності, несе цінну діагностичну інформацію.

    Деякі варіанти зміни (зрушення) лейкоцитарної формули
    • зрушення вліво (у крові наявна збільшена кількість паличкоядерних нейтрофілів, можлива поява метамієлоцитів (юних), мієлоцитів) може вказувати на: гострі інфекційні захворювання; фізічне перевантаження; ацидоз і коматозні стани. зрушення вправо (у крові з’являються гіперсегментовані гранулоцити) може вказувати на: мегалобластну анемію; хвороби нирок та печінки; стани після переливання крові. значне омолодження клітин (у крові відмічається наявність метамієлоцитів, мієлоцитів, промієлоцитів, бластних клітин) може вказувати на: хронічні лейкози; еритролейкоз; мієлофіброз; метастази злоякісних новоутворень; гострі лейкози.
    Зміни рівня окремих популяцій лейкоцитів:

    Нейтрофільоз - збільшення загальної кількості лейкоцитів за рахунок нейтрофілів.
    Нейтропенія - зменшення вмісту нейтрофілів.
    Лімфоцитоз - збільшення вмісту лімфоцитів.
    Лімфопенія - зменшення вмісту лімфоцитів.
    Еозинофілія - збільшення вмісту еозинофілів.
    Еозинопенія - зменшення вмісту еозинофілів.
    Моноцитоз - збільшення вмісту моноцитів.
    Монопенія (моноцитопенія) ) - зменшення вмісту моноцитів.

    Нейтрофіли

    Нейтрофіли - найбільш численний різновид білих кров’яних тілець, вони складають 50-75% усіх лейкоцитів. Названі так через зовнішній вигляд цитоплазмічних гранул при забарвленні за Гімза. В залежності від ступеня зрілості та форми ядра у периферичній крові виділяють паличкоядерні (більш молоді) та сегментоядерні (зрілі) нейтрофіли. Більш молоді клітини нейтрофільного ряду – юні (метамієлоцити), мієлоцити, промієлоцити – з’являються в периферичній крові у випадку патології та є свідченням стимуляції утворення клітин цього виду. Основна їхня функція – захист від інфекцій шляхом хемотаксису (направленого руху до стимулюючих агентів) і фагоцитозу (поглинання та перетравлення) чужорідних мікроорганізмів.

    Референсні значення: у дітей і дорослих залежно від віку

    ВікСегментоядерні нейтрофіли, %Паличкоядерні нейтрофіли, %

    < 15 днів

    31 - 56

    1 - 6

    15 днів - 1 рік

    17 - 51

    1 - 6
    1 - 2 роки 29 - 541 - 6
    2 - 5 років
    33 - 611 - 6
    5 - 7 років 39 - 641 - 6
    7 - 9 років42 - 66
    1 - 6
    9 - 11 років44 - 661 - 6
    11 - 15 років46 - 661 - 6
    > 15 років 48 - 781 - 6

    Підвищення рівня нейтрофілів (нейтрофільоз, нейтрофілія):
    1. інфекції (викликані бактеріями, грибами, найпростішими, рикетсіями, деякими вірусами, спірохетами); запальні процеси (ревматизм, ревматоїдний артрит, панкреатит, дерматит, перитоніт, тиреоїдит); стан після оперативного втручання; ішемічний некроз тканин (інфаркти внутрішніх органів – міокарда, нирок і т.д.); ендогенні інтоксикації (цукровий діабет, уремія, еклампсія, некроз гепатоцитів); фізична напруга та емоційне навантаження, стресові ситуації; вплив спеки, холоду, болю, при опіках та пологах, при вагітності, при страху, гніві, радощах; онкологічні захворювання (пухлини різних органів); вживання деяких лікарських препаратів, наприклад, кортикостероїдів, препаратів наперстянки, гепарину, ацетилхоліну; отруєння свинцем, ртуттю, етиленгліколем, інсектицидами.
    Зниження рівня нейтрофілів (нейтропенія):
    1. деякі інфекції, викликані бактеріями (черевний тиф і паратифи, бруцельоз), вірусами (грип, кір, вітряна віспа, вірусний гепатит, краснуха), найпростішими (малярія), рикетсіями (сипний тиф), затяжні інфекції у послаблених людей та осіб похилого віку; хвороби системи крові (гіпо- та апластичні, мегалобластні та залізодефіцитні анемії, пароксизмальна нічна гемоглобінурія, гострий лейкоз, гіперспленізм); вроджені нейтропенії (спадковий агранулоцитоз); синдром Чедіака Хігасі; анафілактичний шок; тиреотоксикоз; вплив цитостатиків, протипухлинних препаратів; лікарські нейтропенії, пов’язані з підвищеною чутливістю окремих осіб до дії деяких лікарських засобів (нестероїдних протизапальних засобів, антиконвульсантів, антигістамінних препаратів, антибіотиків, противірусних засобів, психотропних засобів, препаратів, що впливають на серцево-судинну систему, сечогінних, антидіабетичних препаратів).
    Лімфоцити

    Лімфоцити – це популяція лейкоцитів, що забезпечує імунний нагляд (розпізнавання «своє-чуже»), формування та регуляцію гуморальної та клітинної імунної відповіді, забезпечення імунної пам’яті. Відносяться до агранулоцитів (не містять гранул у цитоплазмі). Лімфоцити складають 20-40% від усього числа лейкоцитів. Вони здатні до розпізнавання різноманітних антигенів завдяки наявності на поверхні клітин спеціальних рецепторів. Різні субполяції лімфоцитів виконують різні функції – забезпечують ефективний клітинний імунітет (у тому числі відторгнення трансплантата, знищення пухлинних клітин), гуморальну відповідь (у вигляді синтезу антитіл до чужорідних білків – імуноглобулінів різних класів). Лімфоцити шляхом виділення білкових регуляторів – цитокінів – беруть участь у регуляції імунної відповіді та координації роботи всієї імунної системи в цілому, ці клітини пов’язані з забезпеченням імунологічної пам’яті (здатності організму до прискореної та посиленої відповіді при повторній зустрічі з чужорідним агентом).

    ВАЖЛИВО! ! Варто мати на увазі, що лейкоцитарна формула відображає відносне (процентне) співвідношення лейкоцитів різних видів, і підвищення або зниження процентного вмісту лімфоцитів може не відображати істинний (абсолютний) лімфоцитоз або лімфопенію, а бути наслідком зниження чи підвищення абсолютного числа лейкоцитів інших видів (зазвичай нейтрофілів).

    Референсні значення: у дітей і дорослих залежно від віку

    ВікЛімфоцити, %
    < 2 тижнів22 - 55
    2 тижні - 1 рік45 - 70
    1 - 2 роки37 - 60
    2 - 5 років33 - 55
    6-7 років30 - 50
    8 років30 - 50
    9 - 11 років30 - 46
    12 - 15 років30 - 45
    > 15 років 19 - 37

    Підвищення рівня лімфоцитів (лімфоцитоз):
    1. інфекційні захворювання: інфекційний мононуклеоз, вірусний гепатит, цитомегаловірусна інфекція, коклюш, ГРВІ, токсоплазмоз, герпес, краснуха, ВІЛ-інфекція; захворювання системи крові: гострий та хронічний лімфолейкоз; лімфосаркома, хвороба важких ланцюгів – хвороба Франкліна; отруєння тетрахлоретаном, свинцем, мишаком, дисульфідом вуглецю; лікування такими препаратами як леводопа, фенітоїн, вальпроєва кислота, наркотичні анальгетики.
    Зниження рівня лімфоцитів (лімфопенія):
    1. гострі інфекції та захворювання;
      міліарний туберкульоз; втрата лімфи через кишечник; лімфогранулематоз; системна червона вовчанка; апластична анемія; ниркова недостатність; термінальна стадія онкологічних захворювань; імунодефіцити (із недостатністю Т-клітин); рентгенотерапія; вживання препаратів із цитостатичною дією (хлорамбуцил, аспарагіназа), глюкокортикоїдів, введення антилімфоцитарної сироватки.
    Еозинофіли

    Еозинофіли (цитоплазматичні гранули, що забарвлюються кислими барвниками) – це лейкоцити, що беруть участь у реакції організму на паразитарні, алергічні, аутоумінні, інфекційні та онкологічні захворювання. Еозинофільні зрушення в лейкоформулі зустрічаються при включенні алергічного компонента в патогенез захворювання, який супроводжується гіперпродукуванням IgE. Ці клітини причетні до тканинних реакцій, в яких беруть участь паразити або антитіла класу IgE, вони справляють цитотоксичну дію на паразитів. Оцінка динаміки зміни кількості еозинофілів протягом запального процесу має прогностичне значення.

    Еозинопенія (зниження кількості еозинофілів у крові менше 0,2x109/л) часто спостерігається на початку запалення.
    Еозинофілія (зростання кількості еозинофілів > 5%) відповідає початку одужання. Однак ряд інфекційних та інших захворювань з високим рівнем IgE характеризуються еозинофілією після закінчення запального процесу, що вказує на незакінченість імунної реакції з її алергічним компонентом. У той же час зниження кількості еозинофілів у активній фазі захворювання часто свідчить про тяжкість процесу та є несприятливою ознакою. В цілому зміна кількості еозинофілів у периферичній крові є результатом дисбалансу процесів продукування клітин у кістковому мозку, їх міграції та розпаду в тканинах.

    Референсні значення: у дітей і дорослих залежно від віку

    Вік
    Еозинофіли, %
    < 2 тижнів
    1 - 6
    2 тижні - 1 рік
    1 - 5
    1 - 2 роки
    1 - 7
    2 - 5 років
    1 - 6
    > 5 років
    1 - 5

    Підвищення рівня (еозинофілія):
    1. алергічна сенсибілізація організму (бронхіальна астма, алергічний риніт, полінози, атопічний дерматит, екзема, еозинофільний гранулематозний васкуліт, харчова алергія); лікарська алергія (часто на наступні препарати – аспірин, еуфілін. Преднізолон, карбамазелін, пеніциліни, левоміцетин, сульфаніламіди, тетрацикліни, протитуберкульозні засоби); захворювання шкіри (екзема, герпетиформний дерматит); паразитарні – глистяні та протозойні – інвазії (лямбліоз, ехінококкоз, аскаридоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, опісторхоз, токсокароз та ін.); гострий період інфекційних захворювань (скарлатина, вітряна віспа, туберкульоз, інфекційний мононуклеоз, гонорея); злоякісні пухлини (особливо ті, що метастазують, а також із некрозом); проліферативні захворювання кровотворної системи (лімфогранулематоз, гострий та хронічний лейкоз, лімфома; поліцитемія, лімфогранулематоз, мієлопроліферативні захворювання, стани після спленектомії, гіпереозинофільний синдром); запальні процеси сполучної тканини (вузловий періартериїт, ревматоїдний артрит, системна склеродермія); захворювання легенів – саркідоз, легенева еозинофільна пневмонія, гістиоцитоз із клітин Лангерганса, еозинофільний плеврит, легеневий еозинофільний інфільтрат (хвороба Лефлера); інфаркт міокарда (несприятлива ознака).
    Зниження рівня (еозинопенія):
    1. початкова фаза запального процесу, важкі гнійні інфекції, шок, стрес; інтоксикація різноманітними хімічними сполученнями, важкими металами.
    Моноцити

    Моноцити – найбільші клітини серед лейцокитів, не містять гранул. Беруть участь у формуванні та регуляції імунної відповіді, виконуючи функцію презентації антигена лімфоцитам, є джерелом біологічно активних речовин, у тому числі регуляторних цитокінів. Мають здатність до локального диференціювання – є попередниками мікрофагів (у які перетворюються після виходу з кров’яного русла). Моноцити складають 2-10% усіх лейкоцитів, здатні до амебоподібного руху, проявляють виражену фагоцитарну та бактеріальну активність. Макрофаги здатні поглинути до 100 мікробів, у той час як нейтрофіли – лише 20-30. Вони з’являються в осередку запалення після нейтрофілів та проявляють максимум активності в кислому середовищі, в якому нейтрофіли втрачають свою активність. В осередку запалення макрофаги фагоцитують мікробів, а також загиблих лейкоцитів, ушкоджених клітин запаленої тканини, очищуючи осередок запалення і готуючи його для регенерації. За цю функцію моноцити називають «двірниками організму».

    Референсні значення: у дітей і дорослих залежно від віку

    Вік
    Моноцити, %
    < 2 тижнів5 - 15
    2 тижні - 1 рік4 - 10
    1 - 2 роки3 - 10
    2 - 15 років3 - 9
    > 15 років
    3 - 11

    Підвищення рівня моноцитів (моноцитоз):
    1. інфекції (вірусної, грибкової, протозойної та рикетсіозної етіології), а також період реконвалесценції після гострих інфекцій; гранулематози: туберкульоз, сифіліс, бруцельоз, саркоїдоз, виразковий коліт (неспецифічний); системні колагенози (системна червона вовчанка), ревматоїдний артрит, вузловий периартериїт; хвороби крові (гострий моноцитарний та мієломоноцитарний лейкоз, мієлопроліферативні захворювання, мієломна хвороба, лімфогранулематоз); отруєння фосфором, тетрахлоретаном.
    Зниження рівня моноцитів (моноцитопенія):
    1. апластична анемія (ураження кісткового мозку); волосатоклітинний лейкоз; піогенні інфекції; пологи; оперативні втручання; шокові стани; вживання глюкокортикоїдів.
    Базофіли (Basophilis)

    Найбільш малочисленна популяція лейкоцитів. Гранули забарвлюються основними фарбниками. Базофіли беруть участь у алергічних та клітинних запальних реакціях уповільненого типу в шкірі та інших тканинах, викликаючи гіперемію, формування екссудату, підвищену проникність капілярів. Містять такі біологічно активні речовини, як гепарин і гістамін (аналогічні тучним клітинам сполучної тканини). Базофільні лейкоцити при дегрануляції ініціюють розвиток анафілактичної реакції гіперчутливості негайного типу.

    Референсні значення: 0-1%.

    Підвищення рівня базофілів (базофілія):
    1. хронічний мієлолейкоз (еозинофільно-базофільна асоціація); мікседема (гіпотиреоз); вітряна віспа; гіперчутливість до харчових продуктів чи лікарських засобів; реакція на введення чужорідного білка; нефроз; хронічні гемолітичні анемії; стан після спленектомії; хвороба Ходжкіна; лікування естрогенами, антитиреоїдними препаратами; виразковий коліт.
    Артикул: 119
    Цiна: 60 грн.
    Взяття крові із вени:
    + 30 грн.
    Разом: 90 грн.
    Здати аналіз «Лейкоцитарна формула (WBC)» ви можете в Олександрії та інших містах України. Зверніть увагу, що ціна аналізу, вартість процедури взяття біоматеріалу, методи та терміни виконання досліджень в регіональних медичних офісах можуть відрізнятись.
    Вгору