Вибрати місто: Олександрія

    Ваше місто: Ви перебуваєте в місті: Олександрія

    Вибрати інше
    Від обраного міста залежать ціни та способи оплати.
    РУС
    0 (800) 50-90-90 Безкоштовно на території України
    Зверніть увагу!
    Шановні пацієнти! Звертаємо вашу увагу на зміни в графіках роботи медичних офісів та обмеження щодо прийому біоматеріалу на період карантину. Детальну інформацію дізнавайтесь за телефоном гарячої лінії 0800-50-90-90 (дзвінки на території України безкоштовні).
    ×

    Загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду

    Описання
    Досліджуваний матеріал Cеча (середня порція ранкової сечі, зібрана у спеціальний контейнер)

    Особливе значення у визначенні ряду патологій в організмі людини займає загальний аналіз сечі. Цей метод дозволяє виробляти дослідження, результати яких застосовуються для діагностики та контролю перебігу безлічі захворювань. Дуже важливий даний аналіз і при профілактичних обстеженнях.

    Він включає:

    • Визначення кольору, прозорості, питомої ваги сечі (фізичні властивості),
    • Визначення білка, глюкози, гемоглобіну та інших сполук в сечі напівкількісним методом,
    • Оцінка складу осаду сечі

    Необхідно уточнити, як збирати загальний аналіз сечі або в самому медичному офісі НЕЗАЛЕЖНОЇ ЛАБОРАТОРИИ ИНВИТРО, або подзвонивши у всеукраїнську довідкову службу ИНВИТРО по тел. 0-800-50-90-90 (зі стаціонарних тел. Безкоштовно по Україні). Перш за все, потрібно пам'ятати про особисту гігієну, яка дозволить зібрати матеріал без домішок, і це є гарантією того, що загальний аналіз сечі буде точним. Не варто включати в свій раціон харчування перед процедурою ліки та їжу, яка є природним барвником. Сильно спотворить результат прийом алкоголю і статевий акт за 12 годин до збору сечі. Не час для такого аналізу - період менструації. Ще один важливий момент в питанні, як здавати загальний аналіз сечі - це ємність. До мінімуму зведуться шанси потрапляння сторонніх речовин в пробу, якщо буде використаний спеціальний стерильний контейнер із кришкою (ви можете безкоштовно отримати ємність, попередньо звернувшись до найближчого медичний офіс лабораторії ИНВИТРО).

    Збирається виключно ранкова порція сечі, виділена після сну. Потрібно постаратися максимально скоротити термін доставки матеріалу в лабораторію.

    Загальний аналіз сечі у дітей те, з чим регулярно стикаються всі батьки. Це найпростіший метод діагностики, який дозволяє вчасно виявляти всілякі відхилення у стані здоров'я малюків.

    Вкрай важливим є аналіз сечі при вагітності - він не вимагає від жінки будь-яких зусиль, при цьому, надає достатньо повну інформацію лікаря, який з його допомогою може вибирати тактику з ведення вагітності.

    Аналіз сечі вагітної лікар повинен вимагати щомісяця, і не рідше. Така частота обгрунтована підвищеним навантаженням на нирки. Крім того він допоможе не допустити тривожних ознак специфічної патології - пізнього токсикозу, який є суттєвим дискомфортом для майбутньої матері і дитини.

    Підготовка
    Збір сечі для загального аналізу.

    Напередодні здачі аналізу не рекомендується вживати овочі та фрукти, які можуть змінити колір сечі (буряк,морква, журавлина та ін.), приймати діуретики.

    Перед збором сечі необхідно провести ретельний гігієнічний туалет зовнішніх статевих органів. Збирають строго ранкову порцію сечі, виділену одразу ж після сну. Жінкам не рекомендується здавати аналіз сечі під час менструації; аби уникнути потрапляння в сечу виділень із піхви, жінкам рекомендується ввести у піхву тампон. 

    Для правильного проведення дослідження, при першому ранковому сечовипусканні невелику кількість сечі ( перші 1-2 сек) випустити в унітаз, а потім, не перериваючи сечовипускання, зібрати ВСЮ порцію сечі в чисту посудину. Далі одразу ж відлити в контейнер із закручуваною кришкою приблизно 50 мл матеріалу. Під час збору січі намагайтеся не торкатися контейнером до тіла. 

    Доставити контейнер із сечею в медичний офіс ІНВІТРО необхідно протягом 2 годин з моменту взяття біоматериалу. 

    Додаткова інформація. 

    Для безкоштовного отримання контейнера для взяття сечі зверніться до найближчого медичного офису ІНВІТРО. На контейнері необхідно вказать прізвище, ініціали людини, що здає матеріал, дату и час збору сечі (запис робіть розбірливим почерком). 

    Увага! Біоматеріал (сеча) для дослідження приймається лише у пластикових контейнерах із закручуваною кришкою.
    Показання
    • Захворювання сечовидільної системи.
    • Скринінгове обстеження при профоглядах.
    • Оцінка протікання захворювання, контроль розвитку ускладнень та ефективності застосовуваного лікування.
    • Особам, що перенесли сректококову інфекцію (ангіна, скарлатина) рекомендється здати аналіз сечі через 1-2 тижні після одужання.
        Інтерпретація результатів

        Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

        Колір сечі. В нормі пігмент сечі урохром надає жовтого кольору різних відтінків залежно від ступеня насичення ним сечі.  Іноді може змінюватися лише колір осаду: наприклад, при надлишку уратів осад має коричневатий колір, сечової кислоти - жовтий, фосфатів - білястий.

        Підвищення інтенсивності забарвлення – наслідок втрат рідин організмом: набряки, блювання, пронос. 

        Зміна кольору може бути результатом виділення забарвлюючих сполук, що утворюються в ході органічних змін чи під впливом компонентів раціону харчування, ліків, контрастних засобів. 

        Колір сечіСтанРечовини-барвники
        Солом’яно-жовтийНабряки, опіки, блювання, пронос, застійні набряки при серцевій недостатності
        Темно-жовтийНабряки, опіки, блювання, пронос, застійні набряки при серцевій недостатностіВелика концентрація урохромов
        Блідий, водянистий, безбарвнийНецукровий діабет, знижена концентраційна функція нирок,прийом діуретиків, гипергідратаціяНизька концентрація урохромів
        Жовто-помаранчевийПрийом вітамінів групи фурагіну
        Краснуватий, рожевийВживання яскравих фруктів і овочів (буряку, моркви, чорниць); ліків - антипірину, аспірину
        ЧервонийНиркова коліка, інфаркт ниркиНаявність еритроцитів у сечі – свіжа гематурія, наявність  гемоглобіну, порфиріну, міоглобіну
        Колір «м’ясних помиїв»Гострий гломерулонефритГематурія (змінена кров)
        Темно-бурийГемолітична анеміяУробілінурія
        Червоно-коричневийПрийом метронідазолу, сульфаніламідів, препаратів на основі толокнянки. Отруєння фенолами
        ЧорнийБолезнь Маркиафава-Микелли (пароксизмальная ночная гемоглобинурия)Алкаптонурія. Меланома Гемоглобінурія
        Гомогентізинова кислота
        Меланін (меланурія)
        Колір пива (жовто-бурий)Паренхіматозна жовтяниця
        (вірусний гепатит)
        Білірубінурія, уробіліногенурія
        Зеленувато- жовтий Механічна (обтураційна) жовтяниця – жовчокам’яна хвороба,
        рак голівки підшлункової залози
        Білірубінурія
        БілястийНаявність фосфатів або ліпідів у сечі
        МолочнийЛімфостаз нирок,
        інфекція сечовивідних шляхів
        Хилурія, піурія

        Прозорість сечі 
        Референсні значення: повна.
        Помутнення сечі може бути результатом наявності еритроцитів, лейкоцитів, епітелию, бактерій, жирових краплин, випадення в осад солей (уратів, фосфатів, оксалатів) і залежить від концентрації солей, рН і температури зберігання сечі (низька температура сприяє випаденню солей в осад). При тривалому стоянні сеча може стати каламутною в результаті розмноження бактерій. В нормі невелика каламутність може бути обумовлена епітелієм и слизом.  

        Відносна щільність (питома вага) сечі залежить від кількості виділених органічних сполук (сечовини, чесової кислоти, солей) і електролітів - Cl, Na і К, а також від кількості виділеної води. Що вище діурез, то менше відносна щільність сечі. Наявність білка і глюкози викликає підвищення питомої ваги сечі. Зниження концентраційної функції нирок при нирковій недостатності приводить до зниження питомої ваги (гіпостенурія). Повна втрата концентраційної функції призводить до вирівнювання осмотичного тиску плазми і сечі, цей стан називається ізостенурією.  

        Референсні значення (будь-який вік) 1003 - 1035 г/л.

        Підвищення відносної щільності (гіперстенурія):
        1. глюкоза в сечі при неконтрольованому цукровому діабеті; 
        2. білок у сечі (протеїнурія) при гломерулонефриті, нефротичному синдромі; 
        3. ліки і/або їх метаболіти в сечі; 
        4. внутрішньовенне вливання манітолу, декстрану чи рентгеноконтрастних засобів; 
        5. мале вживання рідини; 
        6. великі втрати рідини (блювання, пронос); 
        7. токсикоз вагітних; 
        8. олігурія.
                    Зниження відносної щільності:
                    1. нецукровий діабет (нефрогенний, центральний або ідіопатичний); 
                    2. хронічна ниркова недостатність; 
                    3. гостре ураження ниркових канальців; 
                    4. поліурія (в результаті прийому сечогінних, великої кількості рідини). 
                        рН сечі. Свіжа сеча здорових людей може мать різну реакцію (рН від 4,5 до 8), зазвичай реакція сечі слабкокисла (рН між 5 і 6). Коливання рН обумовлені складом харчування: м’ясна дієта обумовляює кислу реакцію сечі, переваження рослинної та молочної їжі веде до олужнення сечі. Зміни рН сечі відповідають рН крові; при ацидозах сеча має кислую реакцію, при алкалозах - лужну. Іноді відбувається розходження цих показників.

                        При хронічних ураженнях канальців нирок (тубулопатіях) в крові спостерігається гіперхлорний ацидоз, а реакція сечі лужна, що пов’язано з порушенням синтезу кислоти та аміаку у зв’язку з ураженням канальців. Бактеріальний розклад сечовини в сечівниках чи збереження сечі при кімнатній температурі призводять до олужнення сечі.  Реакція сечі впливає на характер солеутворення при мочекам’яній хворобі: при рН нижче 5,5 частіше утворюються сечокислі, при рН від 5,5 до 6,0 - оксалатні, при рН вище 7,0 - фосфатні камені. 

                        Референсні значення:
                        • 0 - 1 міс. — 5,0 - 7,0;
                        • 1 міс. - 120 рокiв — 4,5 - 8,0
                        Підвищення:
                        1. метаболічний і діальний алкалоз;
                        2. хронічна ниркова недостатність;
                        3. нирковий канальцевий ацидоз (тип I и II);
                        4. гиперкаліємія;
                        5. первинна і вторинна гіперфункція паращитовидної залози;
                        6. інгібітори вуглецевої ангідрази;
                        7. дієта із великим вмістом фруктів і овочей;
                        8. тривале блювання;
                        9. інфекції сечовидільної системи, викликані мікроорганізмами, що розщеплюють сечовину;
                        10. введення деяких лікарських препаратів (адреналіну, никотинаміду, бікарбонатів); 
                        11. новоутворення органів сечостатевої  системи. 
                                          Зниження:
                                          1. метаболічний і дихальний ацидоз; 
                                          2. гипокаліємія; 
                                          3. обезводнення; 
                                          4. голодування; 
                                          5. цукровий діабет; 
                                          6. туберкульоз; 
                                          7. лихоманка; 
                                          8. виражена діарея; 
                                          9. прийом препаратів: аскорбінової кислоти, кортикотропіну, метионіну; 
                                          10. диєта з високим вмістом м’ясного білка, журавлини. 
                                                          Білок в сечі (протеїнурія).  Білок в сечі - один із найважливіших діагностичних ознак патології нирок. Невелика кількість (фізіологічна протеїнурія) може бути у здорових людей, але виділення білка із сечею не перевищує в нормі 0,080 г/доб у спокої ті 0,250 г/доб при інтенсивних фізичних навантаженнях, після тривалої ходьби (маршева протеїнурія). Білок у сечі може виявятися у здорових людей при сильних емоційних переживаннях, переохолодженні.  У підлітків зустрічається ортостатична протеїнурія (у вертикальному положенні тіла).  

                                                          Через мембрану ниркових клубочків у нормі більша частинаь білков не проходить, що пояснюється великим розміром білкових молекул, їх зарядом та будовою. При мінімальних ушкодженнях у клубочках спостерігається втрата низькомолекулярнх білків (переважно альбуміну), тому при великій враті білка часто розвивається гіпоальбумінемія. При більш виражених патологічних змінах у сечу потрапляють більші білкові молекули. Епітелій канальців нирок фізіологічно секретує деяку кількість білка (білок Тамм-Хорсфалля). Частина білків сечі може надходити із сечостатевого тракту (сечівник, сечовий міхур, сечовипускний канал) – вміст цих білків різко підвищується при інфекціях, запаленні або пухлинах сечастатевого тракту. Протеїнурія (появі в сечі білка у підвищеній кількості) може бути преренальною (пов’язаною з посиленим розпадом тканин або появою в плазмі патологічних білків), ренальною (обумовленою патологією нирок) і постренальною (пов’язаною з с патологією сечовивідних шляхів). Поява в сечі білка є частим неспецифічним симптомом патології нирок. При ренальній протеїнурії білок виявляється як у денній, так і нічній сечі. За механізмами виникнення ренальної протеінурії розрізняють клубочкову і канальцеву протеїнурію. Клубочкова протеїнурія пов’язана із патологічною зміною бар’єрної функції мембран ниркових клубочків. Масивна втрата білка із сечею (> 3 г/л) завжди пов’язана з клубочковою протеїнурією. Канальцева протеїнурія обумовлена порушенням реабсорбції білка при патології проксимальних канальців. 

                                                          Референсні значення: < 0,140 г/л.

                                                          Наявність білка в сечі (протеїнурія):
                                                          1. нефротичний синдром; 
                                                          2. діабетична нефропатія; 
                                                          3. гломерулонефрит; 
                                                          4. нефросклероз; 
                                                          5. порушена абсорбція в канальцях (синдром Фанконі, отруєння важкими металами, саркоїдоз, серпоподіббноклітинна патологія); 
                                                          6. мієломна хвороба (білок Бенс-Джонса в сечі ) та ін. парапротеїнемії; 
                                                          7. порушення ниркової гемодинаміки при серцевій недостатності, лихоманці; 
                                                          8. злоякісні пухлини сечових шляхів; 
                                                          9. цистит, уретрит, інші інфекції. 
                                                                        Глюкоза в моче. Глюкоза в сечі в нормі відсутня або виявляється в мінімальних кількостях, до 0,8 ммоль/л, т. я. у здорових людей вся глюкоза крові після фільтрації через мембрану ниркових клубочків повністю всмоктується назад у канальцях. При концентрації глюкози в крові більше 10 ммоль/л – перевищенні ниркового порогу (максимальній здатності нирок до зворотного всмоктування глюкози) або при зниженні ниркового порогу (ураження ниркових канальців) глюкоза з’являється в сечі  - глюкозурія.  

                                                                        Виявлення глюкози в сечі має значення для діагностики цукрового діабету, а також моніторинга (і самоконтролю) антидіабетичної терапії. 

                                                                        Зверніть увагу: метод дослідження загального аналізу сечі в Незалежній лабораторії ІНВІТРО — діагностичні смужки Multistix фірми Bayer (+ мікроскопія осаду). Зчитування результату проводиться автоматично за допомогою аналізатора Clinitek 500 фірми Bayer (помилки візуального визнаення виключаються). Принцип методу визначення глюкози на них глюкозооксидазний. Крок тест-смужки для аналізу сечі на глюкозу наступний: спочатку  йде «негат» результат, наступний крок - це «5.5» (сліди). Якщо істинне значення глюкози знаходиться між цими значеннями, то через такий крок шага тест-смужки, апарат видає його як мінімальне позитивне значення - 5.5.  

                                                                        Оскільки останнім часом стали частими запитання лікарів і пацієнтів щодо цього порогового значення коцентрації глюкози, то в лабораторії прийнято рішення при отриманні такого результату видавати не цифру, а писати «сліди»". При такій відповіді по глюкозі в сечі ми рекомендуємо додаткові дослідження, зокрема - виначення глюкози в крові натщесерце, дослідження добової екскреції сечі (метод гексокиназний),або, при призначенні лікаря, - проведення глюкозотолерантного тесту. 

                                                                        Референсні значення: 0 - 1,6.

                                                                        «ДИВ. КОМ.»:
                                                                        • < 1,7 - негат;
                                                                        • 1,7 - 2,8 - сліди;
                                                                        • 2,8 – значне підвищення концентрації глюкози в сечі. 
                                                                          Підвищення рівня (глюкозурія):
                                                                          1. цукровий діабет; 
                                                                          2. гострий панкреатит; 
                                                                          3. гіпертиреоїдизм; 
                                                                          4. нирковий діабет; 
                                                                          5. стероїдний діабет (прийом анаболіков у діабетиків); 
                                                                          6. отруєнні морфіном, стрихніном, фосфором; 
                                                                          7. демпінг-синдром; 
                                                                          8. синдром Кушинга; 
                                                                          9. інфаркт міокарда; 
                                                                          10. феохромоцитома; 
                                                                          11. велика травма; 
                                                                          12. опіки; 
                                                                          13. тубулоінтерстиціальні ураження нирок; 
                                                                          14. вагітність; 
                                                                          15. прийом великої кількоті вуглеводів. 
                                                                                                    Білірубін в сечі . Білірубін - основний кінцевий метаболіт порфіринів, що виділяється із организму. В крові вільний (некон'югований) білірубін в плазмі транспортується альбуміном, в цьому вигляді він не фільтрується в ниркових клубочках. В печініці білірубін поєднується з глюкуроновою кислотою (утворюється кон’югована, розчинна у воді форма білірубіну) і в цьому вигляді ві віділяється і жовчю в шлунково-кишковий тракт. При підвишенні в крові концентрації кон’югованго білірубіну, він починає віділятися нирками і виявлятися в сечі. Сеча здорових людей містить мінімальні кількості білірубіна, які не можна визначити. Білірубінурія спостерігається при ураженні паренхіми печінки або механчіногму ускладненні віддотку жовчі. При гемолітичній жовтусі реакція сечі на білірубін буває негативною.  

                                                                                                    Референсні значенія: негативно.

                                                                                                    Виявлення білірубіну в сечі:
                                                                                                    1. механічна жовтяниця; 
                                                                                                    2. вірусний гепатит; 
                                                                                                    3. цироз печінки; 
                                                                                                    4. метастази новоутворень в печінку.
                                                                                                        Уробіліноген в снчі.  Уробіліноген і стеркобіліноген утворюються в кишечнику із білірубіну, що видялився з жовчю. Уробіліноген реабсорбується в товстій кишці і через систему ворітної вени знову надходить до печінки, а потім виводиться із жовчю. Невелика частина цієї фракції надходить у периферичний кровотік і виводиться із сечею. В нормі в сечі здорової людини уробіліноген визначається у слідових кількостях – виділення його із сечею за добу не перевищує 10 мкмоль (6 мг). При стоянні сечі уробіліноген переходить в уробілін.  

                                                                                                        Референсні значення: 0 - 17.

                                                                                                        Підвищене виділення уробіліногену з сечею:
                                                                                                        1. підвищення катаболізму гемоглобіну: гемолітична анемія, внутрішньосудинний гемоліз (переливання несумісної крові, інфекції, сепсис), перніціозна анемія, поліцитемія, розсмоктування масивних гематом; 
                                                                                                        2. збільшення утворення уробіліногену в шлунково-кишковому тракті: ентероколіт, ілеїт, обструкція кишечника, збільшення утворення і реабсорбції уробіліногену при інфекції біліарної системи (холангіти);
                                                                                                        3. підвищення уробіліногену при порушенні функції печінки: вірусний гепатит (за винятком тяжких форм); 
                                                                                                        4. хронічний гепатит і цироз печінки; 
                                                                                                        5. токсичне ураження: алкогольне, органічними сполуками, токсинами при інфекціях, сепсисі; 
                                                                                                        6. вторинна печінкова недостатність: після інфаркту міокарда, серцева та циркуляторна недостатність, пухлини печінки; 
                                                                                                        7. підвищення уробіліногену при шунтуванні печінки: цироз печінки з портальною гіпертензією, тромбоз, обструкція ниркової вени. 
                                                                                                                  Кетонові тіла в сечі (кетонурія). Кетонові тіла (ацетон, ацетооцтова і бета-оксимасляна кислоти) утворюється в результаті посиленого катаболізму жирних кислот. Визначення кетонових тіл важливо в розпінаванні метаболічної декомпенсації при цуковому діабеті. Інсулінзалежний ювенільний діабет часто вперше діагностується з появою кетонових тіл в сечі. При неадекватній терапії інсуліном кетоацидоз прогресує. При цьому гіперглікемія і гіперосмолярність призводять до дегідратації, порушення балансу електролітів, кетоацидозу. Ці зміни викликають порушення функції ЦНС і ведуть до гіперглікемічної коми.  

                                                                                                                  Референсні значення: 0 - 0,4.

                                                                                                                  «ДИВ.КОМ.»
                                                                                                                  • < 0,5 - негат;
                                                                                                                  • 0,5 - 0,9 - сліди;
                                                                                                                  • 0,9 - позит. 
                                                                                                                      Виявлення кетонових тіл в сечі (кетонурія):
                                                                                                                      1. цукровий діабет (декомпенсований - діабетичний кетоацидоз); 
                                                                                                                      2. прекоматозний стан, церебральна (гіперглікемічна) кома; 
                                                                                                                      3. тривале голодування (повна відмова від їжі, дієта, направлена на зниження маси тіла); 
                                                                                                                      4. тяжка лихоманка; 
                                                                                                                      5. алкогольна інтоксикація; 
                                                                                                                      6. гіперінсулінізм; 
                                                                                                                      7. гіперкатехоламінемія; 
                                                                                                                      8. отруєння ізопропранололом; 
                                                                                                                      9. еклампсія; 
                                                                                                                      10. глікогенозі I,II,IV типів; 
                                                                                                                      11. нестача вуглеводів у раціоні. 
                                                                                                                                        Нітрити в сечі. Нітрити в нормальній сечі відсутні. В сечі вони утворюються із нітратів харчового походження під впливом бактерій, якщо сеча не менше 4 год знаходилася в сечовому міхурі. Виявлення нітритів у сечі (позитивний результат тесту) говорить про інфікування сечового тракту. Однак негативний результат не завжди викючає бактеріурію. Інфікування сечового тратку варіює в різних популяціях, залежить від віку та статі. 

                                                                                                                                        До підвищеного ризику асимптоматичних інфекцій сечового тракту і хронічного пієлонефриту при інших рівних умовах більше схильні: дівчата і жінки; люди похилого віку (старше 70 лроків); чоловіки із аденомою простати; хворі на діабет; хворі на подагру; хворі після урологічних операцій або інструментальних процедур на сечовому тракті. 
                                                                                                                                        Референсні значення: негавтивно.

                                                                                                                                        Гемоглобін в сечі. Гемоглобін в нормальній сечі відсутній. Позитивний результат тесту відображає присутність гемоглобіну або міоглобіну в сечі. Це результат внутрішньосудинного, внутрішньониркового, сечового гемолізу еритроцитів із виходом гемоглобіну, або ушкодження і некрозу м’язів, підвищенням рівня міоглобіну в плазмі. Відрізнити гемоглобінурію від міоглобинурії досить складно, іноді міоглобінурію приймають за гемоглобінурію.  

                                                                                                                                        Референсні значення: отрицательно.

                                                                                                                                        Наявість гемоглобіну в сечі:
                                                                                                                                        1. тяжка гемолітична анемія; 
                                                                                                                                        2. тяжкі оруєння, наприклад, сульфаніламідами, фенолом, аніліном, отруйними грибами;
                                                                                                                                        3. сепсис; 
                                                                                                                                        4. опіки. 
                                                                                                                                            Наявність міоглобіну в сечі:
                                                                                                                                            1. ушкодження м’язів; 
                                                                                                                                            2. важке фізичне навантаження, спортивні тренування; 
                                                                                                                                            3. інфаркт міокарда; 
                                                                                                                                            4. прогресуючі міопатії; 
                                                                                                                                            5. рабдоміоліз. 
                                                                                                                                                  Мікроскопія осаду сечі. Мікроскопія компонентів сечі проводиться в осаді, що утворюється після центрифугування 10 мл сечі. Осад складаєиться з твердих часток, суспендованих в сечі: клітин, циліндрів, утворених білком (із включеннями або без них), кристалів або аморфних відкладень хімічних речовин. 

                                                                                                                                                  Еритроцити в сечі. Еритроцити (формені елементи крові) надходять в сечу і крові. Фізіологічна еритроцитурія складає до 2 еритроцитів/мкл сечі. Вона не впливає на колір сечі. При дослідженні необхідно виключити забруднення сечі кров’ю в результаті менструацій! Гематурія (поява еритроцитів, інших формених елементів, а також гемоглобіна та ін. компонентів крові в сечі) може бути обумовлені кровотечею в будь-якій точці сечової системи. Основна причина збільшення вмісту еритроцитів у сечі – ниркові або урологічні захворювання та геморагічні діатези. 

                                                                                                                                                  Референсні значення: < 2 в полі зору.    

                                                                                                                                                  Еритроцити в сечі - перевищення референсних значень:
                                                                                                                                                  1. камені сечовивідних шляхів; 
                                                                                                                                                  2. пухлини сечостатевої системи; 
                                                                                                                                                  3. гломерулонефрит; 
                                                                                                                                                  4. пієлонефрит; 
                                                                                                                                                  5. геморагічні діатези (при непереносимості антикоагулянтної терапії, гемофиіліях, порушенні згортання, тромбоцитопеніях, тромбоцитопатіях); 
                                                                                                                                                  6. інфекції сечового тракту (цистит, урогенітальний туберкульоз); 
                                                                                                                                                  7. травма нирок; 
                                                                                                                                                  8. артеріальна гіпертензія сіз залученням ниркових судин;
                                                                                                                                                  9. системна червона вовчанка (люпус-нефрит); 
                                                                                                                                                  10. отруєння похідними бензолу, аниліну, зміїною отрутою, отруйними грибами; 
                                                                                                                                                  11. неадекватна терапія антикоагулянтами. 

                                                                                                                                                                    Лейкоцити в сечі. Підвищена кількість лейкоцитів у сечі (лейкоцитурія) - симптом запалення нирок і/або нижніх відділів сечового тракту. При хронічному запаленні лейкоцитурія більш надійний тест, аніж бактеріурія, яка часто не визначається. При дуже великій кількості лейкоцитів гній у сечі виначається макроскопічно - це так звана піурія. Наявність лейкоцитів у сечі може бути обумовлена домішками в сечі виділень із зовнішніх статевих органів при вульвовагініті, недостатньо ретельному туалеті зовнішніх органів при зборе сечі для аналізу.

                                                                                                                                                                    Референсні значення:

                                                                                                                                                                    • чоловіки: < 3 в полі зору;
                                                                                                                                                                    • жінки, діти < 14 років: < 5 в полі зору.

                                                                                                                                                                    Підвищення лейкоцитів у сечі спостерігається майже при всіх захворюваннях нирок і сечостатевої системи:

                                                                                                                                                                    1. гострий та хронічний пієлонефрит, гломерулонефрит;
                                                                                                                                                                    2. цистит, уретрит, простатит;
                                                                                                                                                                    3. камені в сечівнику;
                                                                                                                                                                    4. тубулоінтерстиціальний нефрит;
                                                                                                                                                                    5. люпус-нефрит;
                                                                                                                                                                    6. відторгнення ниркового трансплантата.

                                                                                                                                                                            Епітеліальні клітини в сечі. Клітини епітелію майже постійно пристні в осаді сечі. Епітеліальні клітини, що походять із різних відділів сечостатевої системи, розрізняютьсяя (плаский, перехідний і нирковий епітелій). Клітини плаского епітелию, характерного для нижніх відділів сечостатевої системи, зустрічаються в сечі здорових людей та їх присутність зазавичай має невелике діагностичне значення. Кількість плаского епітелию в сечі підвищується при інфекції сечовивідних шлхів. Підвищені кільість клітин перехідного епітелію може бути при циститах, пієлонефриті, нирковокам’яній хворобі. Наявність у сечі ниркового епітелію свідчить про ураження паренхіми нирок (при гломерулонефритах, пієлонефритах, деяких інфекційних захворюваннях, інтоксикаціях, розладах кровообігу). Наявність клітин ниркового епітелію в кількості більше 15 в полі зору через 3 дні після пересадки є ранньою ознакою загрози відторгнення алотрансплантата.

                                                                                                                                                                            Референсні значення:

                                                                                                                                                                            • клітини плаского епітелию: жінки - < 5 в полі зору;
                                                                                                                                                                            • чоловіки - < 3 в полі зору;
                                                                                                                                                                            • клітини перехідного епітелію - < 1;
                                                                                                                                                                            • клітини ниркового епітелію - відсутній.

                                                                                                                                                                                Виявлення клітин ниркового епітелію:

                                                                                                                                                                                1. пієлонефрит;
                                                                                                                                                                                2. інтоксикація (прийом саліцилатів, кортизону, фенацетину, препаратів вісмуту, отруєння солями важких металів, етиленгліколем);
                                                                                                                                                                                3. тубулярный некроз;
                                                                                                                                                                                4. відторгнення ниркового трансплантата;
                                                                                                                                                                                5. нефросклероз.

                                                                                                                                                                                      Циліндри в сечі. Елементи осаду циліндричної форми (зліпки ниркових канальців), складаються із білка чи клітин, можуть також містити включення (гемоглобін, білірубін, пігменти, сульфаніламіди). За складом і виглядом розрізняють кілька видів циліндрів (гіалінові, зернисті, еритроцитарні, воскопдібні та ін.). В нормі клітини ниркового епітелію секретуютю так званий білок Тамм-Хорсфалля (в плазмі крові відсутній), який і є основою гіалінових ціліндрів. Іноді гіалінові ціліндри можутьт виявляться у здорових людей. 

                                                                                                                                                                                      Зернисті циліндры утворюються в результаті руйнування клітин канальцевого епітелію. Їх виявлення у пацієнта в тані спокою без лихоманки свідчить про ниркову патологію. Воскоподібні циліндри утворюються із ущільнених гіалінових и зернистих циліндрів. Еритроцитарні циліндри утворюються при нашаруванні на гіалінові циліндри еритроцитів, лейкоцитарні - лейкоцитів. Епітеліальні циліндри (рідко) мають походження із клітин ниркових канальців. Їх наявність в аналізі сечі через кілька днів після операції – ознака відторгнення пересадженої нирки. Пігментні циліндри утворються при включенні до складу циліндра пігментів та спостерігається при міоглобінурії та гемоглобінурії.

                                                                                                                                                                                      Референсні значення: відсутні.

                                                                                                                                                                                      Гіалінові циліндри в сечі:

                                                                                                                                                                                      1. ниркова патологія (гострий і хронічний гломерулонефрит, пієлонефрит, нирковокам’яна хвороба, туберкульоз нирок, пухлини);
                                                                                                                                                                                      2. застійна серцева недостатність;
                                                                                                                                                                                      3. гіпертермічні стани;
                                                                                                                                                                                      4. важке фізичне навантаження,
                                                                                                                                                                                      5. підвищений артеріальни тиск;
                                                                                                                                                                                      6. прийом діуретиків.
                                                                                                                                                                                              Зернисті циліндри (неспецифічний патологічний симптом):
                                                                                                                                                                                              1. гломерулонефрит, пієлонефрит;
                                                                                                                                                                                              2. діабетична нефропатія;
                                                                                                                                                                                              3. вірусні інфекції;
                                                                                                                                                                                              4. отруєння свинцем;
                                                                                                                                                                                              5. лихоманка.
                                                                                                                                                                                                    Воскоподібні циліндри:
                                                                                                                                                                                                    1. хронічна ниркова недостатність;
                                                                                                                                                                                                    2. амилоїдоз нирок;
                                                                                                                                                                                                    3. нефротичний синдром.
                                                                                                                                                                                                      Еритроцитарні циліндри (гематурія ниркового походження):
                                                                                                                                                                                                      1. гострий гломерулонефрит;
                                                                                                                                                                                                      2. інфаркт нирки;
                                                                                                                                                                                                      3. тромбоз ниркових вен;
                                                                                                                                                                                                      4. злоякісна гіпертензія. 
                                                                                                                                                                                                          лейкоцитарні циліндри (лейкоцитурія ниркового походження):
                                                                                                                                                                                                          1. пієлонефрит;
                                                                                                                                                                                                          2. люпус-нефрит при системній червоній вовчанці. 
                                                                                                                                                                                                          Епітеліальні циліндри (найрідші):
                                                                                                                                                                                                          1. гострий канальцевий некроз;
                                                                                                                                                                                                          2. вірусна інфекція (цитомегаловірусна);
                                                                                                                                                                                                          3. отруєння солями важки металів,етиленгліколем;
                                                                                                                                                                                                          4. передозування саліцилатів;
                                                                                                                                                                                                          5. амилоїдоз;
                                                                                                                                                                                                          6. реакція відторгнення ниркового трансплантата. 

                                                                                                                                                                                                                  Бактерії в сечі
                                                                                                                                                                                                                  Виділення бактерій із сечею має велике діагностичне значення. Бактерії зберігаються в сечі не більше ніж 1-2 доби після початку антибіотикотерапії. Бажана для дослідження ранкова порція сечі.  Визначити вид бактерій і оцінити рівень бактеріурії, а також виявити чутливість мікроорганізмів до антибіотиків можна за допомогою бактеріологічного посіву сечі.

                                                                                                                                                                                                                  Референсні значення: негативно.

                                                                                                                                                                                                                  Бактерії в сечі: інфекції органів сечовидільної системи (пієлонефрит, уретрит, цистит). 

                                                                                                                                                                                                                  Дріжджові грибки. Виявлення дріжджів роду Кандида свідчить про кандидамікоз, що виникає у результаті нераціональої антибіотикотерапії.

                                                                                                                                                                                                                  Неорганічний осад сечі (кристали), солі в сечі. Сеча – розвин різних солей, які можуть при стоянні сечі випадати в осад (утворювати кристали). Цьому сприяє низька температура. Наявність тих чи інших кристалів солей в сечовому осаді вказує на зміну реакції в кислий чи лужний бік. Надлишок солей сприяє утворенню  конкрементів і розвитку сечокам’яної хвороби. В той же час діагностичне значення наявності кристалів солей зазвичай невелике. До утворення кристалів ведуть підвищені дози ампіциліну, сульфаніламідів.

                                                                                                                                                                                                                  Референсні значення відсутні.

                                                                                                                                                                                                                  Сечова кислота та її солі (урати):

                                                                                                                                                                                                                  1. висококонцентрована сеча;
                                                                                                                                                                                                                  2. кисла реакція сечі (після фізичного навантаження, м’ясної дієти, лихоманці, лейкозах); 
                                                                                                                                                                                                                  3. сечокислий діатез, подагра;
                                                                                                                                                                                                                  4. хронічна ниркова недостатність;
                                                                                                                                                                                                                  5. гострий і хронічний нефрит;
                                                                                                                                                                                                                  6. обезводнення (блювання, пронос);
                                                                                                                                                                                                                  7. у новонароджених. 
                                                                                                                                                                                                                            Трипельфосфати, аморфні фосфати:
                                                                                                                                                                                                                            1. лужна реакція сечі у здорових;
                                                                                                                                                                                                                            2. блювання, промивання шлунку;
                                                                                                                                                                                                                            3. цистит;
                                                                                                                                                                                                                            4. синдром Фанконі, гіперпаратиреоз. 
                                                                                                                                                                                                                                Оксалат кальцію (оксалурія зустрічається при будь-якій реакції):
                                                                                                                                                                                                                                1. вживання продуктів, багатих на щавелеву кислоту (шпинат, щавель, томати, спаржа, ревінь);
                                                                                                                                                                                                                                2. пієлонефрит;
                                                                                                                                                                                                                                3. цукровий діабет;
                                                                                                                                                                                                                                4. отруєння етиленгліколем.  

                                                                                                                                                                                                                                    Слиз у сечі. Слиз виділяється епітелієм слизових оболонок. В нормі є в сечі (незначна кількість). При запальних процесах вміст слизу підвищується. Збільшена кількість слизу в сечі може свідчити про порушення правил підготовки до взяття проби сечі.

                                                                                                                                                                                                                                    Референсні значення: незначна кількість.

                                                                                                                                                                                                                                    Артикул: 116
                                                                                                                                                                                                                                    Цiна: 100 грн.
                                                                                                                                                                                                                                    Разом: 100 грн.
                                                                                                                                                                                                                                    Здати аналіз «Загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду» ви можете в Олександрії та інших містах України. Зверніть увагу, що ціна аналізу, вартість процедури взяття біоматеріалу, методи та терміни виконання досліджень в регіональних медичних офісах можуть відрізнятись.
                                                                                                                                                                                                                                    Вгору