Досліджуваний матеріал
Сироватка крові
Фермент, що бере участь в обміні амінокислот.
Каталізує перенесення аміногрупи від аспарагінової кислоти на альфа-кетоглутарову кислоту з утворенням щавелевооцтової та глутамінової кислот. Переамінування відбувається за наявності коферменту – піридоксальфосфату – похідного вітаміну В6.
Фермент міститься у тканинах серця, печінки, скелетної мускулатури, нервової тканини і нирок, в меншій мірі – у підшлунковій залозі, селезінці та легенях. В міокарді активність АСТ у 10000 разів вища, ніж у сироватці крові. В еритроцитах аспартатамінотрансфераза міститься у кількості в 10 разів більшій, ніж у сироватці.
Активність ферменту у жінок дещо нижча, ніж у чоловіків. При інфаркті міокарда активність АСТ в сироватці може підвищуватися у 2-20 разів, причому підвищену активність можна виявити ще до появи типових ознак інфаркту на ЕКГ. Існує залежність між розмірами осередку некрозу в серцевому м’язі та рівнем АСТ в сироватці крові.
Важлива також прогностична цінність визначення активності АСТ: якщо на 3-й день захворювання акивність цього ферменту не знижується, то прогноз поганий. Зростання активності може свідчити як про розширення осередку інфаркту, так і про залучення до процесу інших органів і тканин, наприклад, печінки. При інфаркті міокарда активність АЛТ зростає незначно, тому коефіцієнт де Ритіса (співвідношення АСТ/АЛС) різко зростає.
