Вибрати місто: Херсон

    Ваше місто: Ви перебуваєте в місті: Херсон

    Вибрати інше
    Від обраного міста залежать ціни та способи оплати.
    РУС
    0 (800) 50-90-90 Безкоштовно на території України
    Зверніть увагу!
    Шановні пацієнти! Звертаємо вашу увагу на зміни в графіках роботи медичних офісів та обмеження щодо прийому біоматеріалу на період карантину. Детальну інформацію дізнавайтесь за телефоном гарячої лінії 0800-50-90-90 (дзвінки на території України безкоштовні).
    ×

    Клінічний аналіз крові

    Описання
    Досліджуваний матеріал Дивіться в описанні

    Кров є плазмою (рідка частина) з форменими елементами (лейкоцити, еритроцити, тромбоцити). Кожен елемент знаходиться в крові в певних кількостях і виконує свою функцію. Ця кількість обумовлена віком людини, станом його здоров'я. Якісні і кількісні властивості формених елементів надзвичайно інформативні показники, які характеризують стан здоров'я людини. Оцінює ці властивості клінічний аналіз крові, який є сукупністю певних досліджень.

    Як береться кров на аналіз

    Поняття "Клінічний аналіз крові розгорнутий" є синонімом поняття "Загальний аналіз крові розгорнутий". Слід враховувати, що існує різниця норми у дорослих і у дітей. Нормальні показники немовлят відрізняються від показників дітей старшого віку.

    Для аналізу кров береться двома способами: за допомогою шприца з вени або за допомогою пробірок і скляних трубочок з пальця. У першому випадку отримуємо венозну кров, а в другому - капілярну. Особлива підготовка не потрібна. Здавати аналіз натщесерце або ні принципово важливо, оскільки це може вплинути на точність результату. Кров здається натщесерце.

    Коли важливо здати аналіз

    При ВІЛ в першу чергу лабораторна діагностика встановлює сам факт інфікування, визначає стадію хвороби.

    Розгорнутий аналіз крові при онкології може уберегти від важких ускладнень, оскільки навіть на ранніх стадіях розвитку пухлини розшифровка дослідження покаже відхилення від норми. І лікування буде ефективнішим.

    Аналіз крові розгорнутий на холестерин потрібний для діагностики цукрового діабету, гіпотиреозу, змін в печінці, нирках, інших серйозних недуг. Найгірший варіант, коли як у жінок, так у чоловіків підвищений рівень поганого, а рівень корисного холестерину знижений.

    Аналіз на наркотики використовують для діагностики наркозалежності. Існує квартальний і хіміко-токсикологічний тест. Обидва способи не є експрес-методами.

    Аналіз крові при вагітності

    При вагітності треба в обов'язковому порядку зробити розширений аналіз крові не менше 3 разів. При виявленні змін показників, після їх корекції призначається повторне дослідження.

    Також у вагітних обов'язково досліджується кров не менше трьох разів на гепатити В і С, на ВІЛ і сифіліс, щоб виявити захворювання до прояву їх симптомів.

    Якщо майбутня мама страждає хронічними захворюваннями внутрішніх органів, то обов'язковим буде біохімічний аналіз крові, щоб оцінити обмінні процеси організму жінки. Важливим є аналіз на цукор, особливо для жінок з підвищеною масою тіла.

    При планових медичних оглядах проводиться також аналіз крові з лейкоцитарною формулою, який визначає процентне співвідношення різних форм лейкоцитів в сироватці. Величина ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) вкаже на можливе запалення в організмі.

    Якісний аналіз крові в розгорнутому виді ви завжди можете зробити в лабораторії Інвітро, фахівці якої можуть узяти матеріал для дослідження вдома.

    Підготовка
    Дослідження бажано проводити натщесерце. Між останнім вживанням їжі та взяттям крові повинно пройти щонайменше 8 годин
    Показання
    Загальний аналіз крові разом із лейкоцитарно формулою широко застосовується як один із найбільш важливих методів обстеження при більшості захворювань. Зміни, які відбуваються в периферичній крові, неспецифічні, але в той же час відображають зміни, які відбуваються в цілому організмі.
      Дослідження лейкоцитарної формули має велике значення в діагностиці гематологічних, інфекційних, запальних захворювань, а також в оцінці важкості стану та ефективності застосовуваної терапії. В той же час, зміни лейкоцитарної формули не є специфічними – вони можуть мати схожий характер при різних захворюваннях або, навпаки, можуть зустрічатися несхожі зміни за тієї ж самої патології у різних хворих. Лейкоцитарна формула має вікові особливості, тому її зрушення повинні оцінюватися з позиції вікової норми (це особливо важливо при обстеженні дітей).

      Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ):
      • Запальні захворювання.
      • Інфекції.
      • Пухлини.
      • Скринінгові дослідження при профілактичних оглядах.
      Вимірювання ШОЕ необхідно розглядати як скринінговий тест, який не має специфічності для будь-якого певного захворювання. ШОЕ зазвичай застосовують у комплексі загального аналізу крові.
      Інтерпретація результатів

      Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

      Гемоглобін (Hb, hemoglobin)

      Дихальний пігмент крові, що бере участь у транспорті кисню та вуглекислоти, а також виконує буферні функції підтримання PH). Міститься в еритроцитах (червоні кров’яні тільця крові). Складається з білкової частини – глобіну – і залізовмісної порфірінової частини - гема. Це білок із четвертинною структурою, яка сформована 4 субодиницями. Залізо в гемі знаходиться у двовалентній формі.

      Фізіологічні форми гемоглобіну:
      1) Оксигемоглобін (HbО2) – сполучення гемоглобіну з киснем, утворюється, переважно, в артеріальній крові та надає їй яскраво-червоного кольору (кисень пов’язується із атомом заліза шляхом координаційного зв’язку);  2) відновлений гемоглобін чи дезоксигемогобін (HbH) – гемоглобін, що віддав кисень тканинам; 3) карбоксигемоглобін (HbCO2) – сполучення гемоглобіну з вуглекислим газом; утворюється, переважно, у венозній крові, яка внаслідок цього набуває темно-вишневого кольору.

      Патологічні форми гемоглобіну:
      1) карбгемоглобін (HbCO) – утворюється при отруєнні чадним газом (СО), при цьому гемоглобін втрачає можливість приєднувати кисень; 2) метгемоглобін – утворюється під впливом нітритів, нітратів та деяких лікарських засобів (відбувається перехід двовалентного заліза у тривалентне з утворенням метгемоглобіну - HbMet). Вміст гемоглобіну у крові чоловіків дещо вище, ніж у жінок. У дітей першого року життя спостерігається фізіологічне зниження концентрації гемоглобіну. Зниження вмісту гемоглобіну в крові (анемія) може бути наслідком підвищених втрат гемоглобіну при різних кровотечах або при підвищеному руйнуванні (гемолізі) еритроцитів. Причиною анемії може бути нестача заліза, необхідного для синтезу гемоглобіну, або вітамінів, що беруть участь в утворенні еритроцитів (переважно В12, фолієва кислота), а також порушення утворення клітин крові при специфічних гематологічних захворюваннях. Анемія може виникати повторно при різних хронічних негематологічних захворюваннях.

      Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО: г/дл.
      Альтернативні одиниці вимірювання: г/л.
      Коефіцієнт перерахунку: г/л х 0,1 ==> г/дл.

      Референсні значення:

      Вік, статьРівень гемоглобіну, г/дл
      < 2 тижнів13,4 - 19,8
      2 - 4,3 тижні10,7 - 17,1
      4,3 - 8,6 тижнів9,4 - 13,0
      8,6 тижнів - 4 міс. 10,3 - 14,1
      4 - 6 міс11,1 - 14,1
      6 - 9 міс11,4 - 14,0
      9 - 12 міс11,3 - 14,1
      1 - 5 років11,0 - 14,0
      5 - 10 років11,5 - 14,5
      10 - 12 років12,0 - 15,0
      12 - 15 роківЖінки11,5 - 15,0
      Чоловіки12,0 - 16,0
      15 - 18 роківЖінки11,7 - 15,3
      Чоловіки 11,7 - 16,6
      18 - 45 роківЖінки11,7 - 15,5
      Чоловіки 13,2 - 17,3
      45 - 65 роківЖінки11,7 - 16,0
      Чоловіки 13,1 - 17,2
      > 65 роківЖінки11,7 - 16,1
      Чоловіки 12,6 - 17,4

      Підвищення рівня гемоглобіну:
      1. захворювання, що супроводжуються збільшенням кількості еритроцитів (первинні та вторинні еритроцитози);
      2. згущення крові;
      3. уроджені вади серця;
      4. легенево-серцева недостатність;
      5. фізіологічні причини (у мешканців високогір’я, льотчиків після висотних польотів, альпіністів, після підвищеного фізичного навантаження).
            Зниження рівня гемоглобіну: анемії різної етіології (основний симптом).

            Гематокрит (Ht, hematocrit) 

            Гематокрит –це доля (%) від загального об’єму крові, яку складають еритроцити.
            Гематокрит відображає співвідношення еритроцитів і плазми крові, а не загальну кількість еритроцитів. Наприклад, у пацієнтів у стані шоку за рахунок згущення крові гематокрит може бути нормальним або навіть високим, хоча, внаслідок втрати крові, загальна кількість еритроцитів може суттєво знижуватися. Тому гематокрит не можна використовувати для оцінки ступеня анемії незабаром після втрати крові чи геморансфузії. Гематокріт може дещо знижуватися під час взяття крові в положенні лежачи. Хибно підвищені результати можуть спостерігатися при тривалому стисканні вени джгутом при взятті крові. Хибне зниження гематокриту може спосерігатися внаслідок розведення крові (взяття крові з тієї ж кінцівки назабаром після внутрішньовенних введень).
             

            Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО: %.

            Референсні значення:

            Вік, статьПоказник гематокриту, %
            < 2 тижнів41 - 65
            2 - 4,3 тижні33 - 55
            4,3 - 8,6 тижнів28 - 42
            8, 6 тижнів - 4 міс.32 - 44
            4 - 6 міс31 - 41
            6 - 9 міс32 - 40
            9 - 12 міс33 - 41
            1 - 3 роки32 - 40
            3 - 6 років32 - 42
            6 - 9 років33 - 41
            9 - 12 років34 - 43
            12 - 15 роківЖінки34 - 44
            Чоловіки 35 - 45
            15 - 18 роківЖінки34 - 44
            Чоловіки 37 - 48
            18 - 45 роківЖінки35 - 45
            Чоловіки 39 - 49
            45 - 65 роківЖінки35 - 47
            Чоловіки 39 - 50
            > 65 роківЖінки35 - 47
            Чоловіки 37 - 51

            Підвищення гематокриту:
            1. еритремія;
            2. симптоматичні еритроцитози (вроджені вади серця, дихальна недостатність, гемоглобінопатії, новоутворення нирок, що супроводжуються посиленим утворенням еритропоетину, полікістоз нирок);
            3. гемоконцентрація при опіковій хворобі, перитоніті, дегідратації організму (при вираженій діареї, нестримному блюванні, підвищеній потливості, діабеті).
              Зниження гематокриту:
              1. анемія;
              2. гіпергідратація;
              3. друга половина вагітності.
                  Еритроцити (червоні кров’яні тільця, red blood cells, RBC)

                  Еритроцити – формені елементи крові, що містять гемоглобін, транспортують кисень і вуглекислий газ. Зрілі еритроцити мають дисковидну форму и не містять ядер. Середній термін життя еритроцитів – 120 днів. У новонароджених розмір еритроцитів у декілька разів більше, ніж у дорослих. Збільшення кількості еритроцитів називається еритроцитозом (поліглобулією).

                  Зниження кількості еритроцитів (і гемоглобіну) – анемією. Фізіологічний еритроцитоз відмічається у новонароджених у перші дні життя, у стресовому стані, при підвищеному фізичному навантаженні, посиленому потовиділенні, голодуванні. Кількість еритроцитів може фізіологічно дещо знизитися після їжі між 17.00 і 7.00 годанами, а також при взятті крові у положенні лежачи. Після тривалого стискання джгутом можливе отримання хибно завищених результатів.. 

                  Окрім визначення кількості еритроцитів у діагностиці використовують ряд морфологічних характеристик еритроцитів, які оцінюються за допомогою автоматичного аналізатора (див. Еритроцитарні індекси MCV, MCH, MCHC), або візуально – у мазку крові під мікроскпом при підрахунку лейкоформули. У нормі діаметр еритроцитів становить 7,2-7,5 мкм. Еритроцити діаметром 6,7 мкм і менше називають мікроцитами, більше, ніж 7,7 мкм – макроцитами, більше 9,5 мкм в діаметрі – мегалоцитами.  

                  Макроцитоз – стан, коли  50% і більше від загальної кількості еритроцитів складають макроцити. Відмічається при В12 і фолієводефіцитних анеміях, хворобах печінки.
                  Мікроцитоз – стан, за якого 30-50% складають мікроцити. Спостерігається при залізодефіцитній анемії, мікросфероцитозі, таласемії, свинцевій інтоксикації.
                  Анізоцитозом називають присутність еритроцитів різного розміру. Більш детальний опис морфології еритроцитів, зокрема, зміна форми еритроцитів (пойкілоцитоз) – овалоцити, шизоцити, сфероцити, мішеневидні еритроцити та ін., наявність включень, присутність ядерних форм еритроцитів – нормоцитів, зміна забарвлення і т.д. виконується за допомогою мікроскопії лікарем-гематологом при підрахунку лейкоцитарної формули. Підрахунок ретикулоцитів (молодих еритроцитів) виконується в окремому тесті.

                  Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО: млн/мкл (х106/мкл).
                  Альтернативні одиниці вимірювання: 1012 клітин/л.
                  Коефіцієнти перерахунку: 1012 клітин/л = 106 клітин/мкл = млн /мкл.

                  Референсні значення:

                  Вік, статьРівень еритроцитів, млн/мкл
                  < 2 тижнів3,9 - 5,9
                  2 - 4,3 тижні3,3 - 5,3
                  4,3 тижні - 4 міс.3,5 - 5,1
                  4 - 6 міс. 3,9 - 5,5
                  6 - 9 міс. 4,0 - 5,3
                  9 - 12 міс. 4,1 - 5,3
                  1 - 3 роки3,8 - 4,8
                  3 - 6 років 3,7 - 4,9
                  6 - 9 років 3,8 - 4,9
                  9 - 12 років 3,9 - 5,1
                  12 - 15 роківЖінки3,8 - 5,0
                  Чоловіки 4,1 - 5,2
                  15 - 18 роківЖінки3,9 - 5,1
                  Чоловіки 4,2 - 5,6
                  18 - 45 роківЖінки3,8 - 5,1
                  Чоловіки 4,3 - 5,7
                  45 - 65 роківЖінки3,8 - 5,3
                  Чоловіки 4,2 - 5,6
                  >65 років Жінки3,8 - 5,2
                  Чоловіки 3,8 - 5,8

                  Підвищення рівня (еритроцитоз):
                  1. еритремія, або хвороба Вакеза – один із варіантів хронічних лейкозів (первинний еритроцитоз);
                  2. вторинні еритроцитози: а) абсолютні – при гіпоксичних станах (хронічні захворювання легенів, вроджені вади серця, стимуляції еритропоеза (гіпернефрома, хвороби Іценко-Кушинга, гемангіобластома мозочка), коли відбувається стимуляція еритропоезу та зростання кількості еритроцитів; б) відносні – при згущенні крові (надмірна пітливість, блювання, пронос, опіки, зростаючі набряки та асциті), коли зменшується об’єм плазми при збереженні кількості еритроцитів.
                  Зниження рівня (еритроцитопенія):
                  1. дефіцитні анемії різної етіології – в результаті дефіциту заліза, білка, вітамінів, апластичних процесів;
                  2. гемоліз;
                  3. лейкози, мієломи;
                  4. метастази злоякісних пухлин.
                      Лейкоцити (білі кров’яні тільця, white blood ells, WBC)

                      Лейкоцити – формені елементи крові, що відповідають за розпізнавання та знешкодження чужорідних компонентів, імунний захист організму від вірусів та бактерій, усунення клітин власного організму, що відмирають. Утворення лейкоцитів (лейкопоез) проходить у кістковому мозку чи лімфовузлах.

                      Існує 5 видів лейкоцитів: нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли, базофіли. Підрахунок процентного вмісту цих форм проводиться при призначенні тесту лейкоцитарна формула. Кількість лейкоцитів протягом дня може змінюватися під впливом різних факторів, не виходячи, однак, за межі референсних значень.
                       
                      Фізіологічне підвищення рівня лейкоцитів (фізіологічний лейкоцитоз) 
                      Виникає при надходженні їх до кровоносного русла із кров’яних  депо, як, наприклад, після вживання їжі (тому бажано проводити аналіз натщесерце), після фізичного навантаження (не рекомендовані фізічні зусилля до взяття крові) і у другій половині дня (бажано взяття крові для аналізу проводити вранці), при стресах, впливі холоду і тепла.

                      У жінок фізіологічне підвищення кількості лейкоцитів спостерігається у передменструальний період, у другій половині вагітності та при пологах. Реактивний фізіологічний лейкоцитоз забезпечується перерозподілом пристінкового та циркулюючого пулів нейтрофілів, мобілізацією кістковомозкового пула. При стимуляції лейкопоезу під дією інфекційних агентів, токсинів, під дією факторів запалення та некрозу тканин, ендогенних токсинів кількість лейкоцитів зростає за рахунок збільшення іх утворення в кістковому мозку та лімфовузлах.
                      Деякі інфекційні та фармакологічні агенти можуть викликати зниження вмісту лейкоцитів (лейкопенію). Відсутність лейкоцитоза в гострій фазі інфекційного захворювання, особливо за наявності зрушення вліво в лейкоцитарній формулі (збільшеним вмістом молодих форм) є несприятливою ознакою. Лейкоцитоз може розвиватися в результаті пухлинних процесів у кроветворній тканині (лейкозної проліферації клітин із появою бластних форм). Гематологічні захворювання можуть також проявлятися в лейкопенії.
                      Лейкоцитози та лейкопенії зазвичай розвиваються як наслідок переважного збільшення чи зниження окремих видів лейкоцитів (див. Лейкоцитарна формула).

                      Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО: тис/мкл ( х 10 3 клітин/ мкл).
                      Альтернативні одиниці вимірювання: 109 клітин /л.
                      Коефіцієнт перерахунку: 109 клітин/л = 10 3 клітин/ мкл = тис/мкл.

                      Референсні значення:

                      ВікРівень лейкоцитів, тис/мкл
                      < 1 року6,00 - 17,50
                      1 - 2 роки6,00 - 17,00
                      2 – 4 роки5,50 - 15,50
                      4 - 6 років5,00 - 14,50
                      6 - 10 років4,50 - 13,50
                      10 - 16 років4,50 - 13,00
                      >16 років4,50 - 11,00

                      Підвищення рівня (лейкоцитоз):

                      реактивний (фізіологічний) лейкоцитоз:
                      1. вплив фізіологічних факторів (біль, холодна чи гаряча ванна, фізичне навантаження, емоційне напруження, вплив сонячного світла та УФ-променів);
                      2. стан після операційного втручання;
                      3. менструація;
                      4. період пологів.
                          лейкоцитоз у результаті стимуляції лейкопоезу:
                          1. інфекційно-запальні процеси (остеомієліт, пневмонія, ангіна, сепсис, менінгіт, флегмона, апендицит, абсцес, поліартрит, пієлонефрит, перитоніт) бактеріальної, вірусної чи грибкової етіології;
                          2. іноксикації, в тому числі ендогенні (діабетичний ацидоз, еклампсія, уремія, подагра);
                          3. опіки та травми;
                          4. гострі кровотечі;
                          5. оперативні втручання;
                          6. інфаркти внутрішніх органів (міокарда, легенів, нирок, селезінки), ревматична атака;
                          7. злоякісні пухлини;
                          8. глюкокортикоїдна терапія;
                          9. гострі та хронічні анемії різної етіології (гемолітична, аутоімунна, постгеморагічна);
                                        пухлинний лейкоцитоз: мієло- та лімфолейкоз.
                                          Зниження рівня (лейкопенія)
                                          1. деякі вірусні та бактеріальні інфекції (грип, черевний тиф, туляремія, вірусний гепатит, сепсис, кір, малярія, краснуха, епідемічний паротит, міліарний туберкульоз, СНІД);
                                          2. системна червона вовчанка, ревматоїдний артрит та ін. колагенози;
                                          3. вживання сульфаніламідів, левоміцитину, анальгетиків, нестероїдних протизапальних засобів, тиреостатиків, цитостатиків;
                                          4. вплив іонізуючого випромінювання;
                                          5. лейкопенічні форми лейкозів;
                                          6. спленомегалія, гіперспленізм, стан після спленжектомії;
                                          7. гіпо- та аплазія кісткового мозку;
                                          8. хвороба Аддісона-Бірмера;
                                          9. анафілактичний шок;
                                          10. виснаження та кахексія;
                                          11. перніціозна анемія;
                                          12. синдром Фелті;
                                          13. хвороба Гоше;
                                          14. пароксизмальна нічна гемоглобінурія. 
                                                                  Тромбоцити (кров’яні   пластинки, plate lets) – формені елементи крові, що беруть участь у гемостазі.

                                                                  Тромбоцити – дрібні без’ядерні клітини, овальної або круглої форми; їх діаметр – 2-4 мкм. Попередниками тромбоцитів є мегакаріоцити. У кровеносних судинах тромбоцити можуть розміщатися біля стінок і у кровотоку. У спокійному стані (в кровотоку) тромбоцити мають дисковидну форму. При активації клітин ромбоцити набувають сферичності та утворюють спеціальні вирости (псевдоподії). За допомогою подібних віростів кров’яні пластинки можуть злипатися одна із одною або прилипати до ушкодженої судинної стінки.

                                                                  Тромбоцити мають наступні властивості: до агрегації, адгезії, дегрануляції, ректракції згустку. На своїй поверхні вони можуть переносити фактори згортання (фібриноген), антикоагулянти, біологічно активні речовини (серотонін), а також циркулюючі імунні комплекси. Адгезія та агрегація тромбоцитів дозволяють забезпечувати гемостаз у дрібних судинах: вони накопичуються в області ушкодження, прилипають до ушкодженої стінки.

                                                                  Стимуляторами агрегації тромбоцитів є тромбін, адреналін, серотонін, колаген. Тромбін викликає агрегацію кров’яних пластинок і утворення псевдоподій. У гранулах тромбоцитів містяться фактори згортання, фермент пероксидаза, серотонін, іони кальцію Са2+, АДФ (аденозиндіфосфат), фактор Віллебранда, тромбоцитарний фібриноген, фактор росту тромбоцитів. Ретракція кров’яного згустку – це здатність тромбоцитів до ущільнення тромбу і відтискування сироватки. При цьому тромбоцити налипають до ниток фібрину і вивільнюють тромбостенін, який осідає на нитках фібрину, в результаті останні ущільнюються і скручуються, утворюючи первинний тромб. Кількість тромбоцитів змінюється в залежності від часу доби, а також протягом року. Фізіологічне зниження рівня тромбоцитів спостерігється під час менструації та в період вагітності, а підвищення – після фізичного навантаження.

                                                                  Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО: тис/мкл (х 10 3 клітин/мкл).
                                                                  Альтернативні одиниці вимірювання: х 109 клітин/л.
                                                                  Коефіцієнти перерахунку: х 109 клітин/л = х 10 3 клітин/ мкл = тис/мкл.
                                                                  Референсні значення: 150 - 400 тис/мкл.

                                                                  Підвищення рівня (тромбоцитоз):

                                                                  Функціональні (реактивні) тромбоцитози – тимчасові, викликані активацією гемопоеза:
                                                                  1. спленектомія;
                                                                  2. запальні процеси (системні запальні захворювання, остеомієліт, туберкльоз);
                                                                  3. анемії різного генезу (після крововрати, залізодефіцитна, гемолітична);
                                                                  4. стани після хірургічного впливу;
                                                                  5. онкологічні захворювання (рак, лімфома);
                                                                  6. фізічне перевантаження;
                                                                  7. гостра крововтрата чи гемоліз;
                                                                            пухлинні тромбоцитози:
                                                                            1. мієлопроліферативні розлади (мієлолейкози);
                                                                            2. ідіопатична геморагічна тромбоцитемія;
                                                                            3. еритремія.
                                                                            Зниження рівня (тромбоцитопенія):

                                                                            вроджені тромбоцитопенії:
                                                                            1. синдром Віскотта – Олдріча;
                                                                            2. синдром Чедіака – Хігасі;
                                                                            3. синдром Фанконі;
                                                                            4. аномалія Мей – Хеггліна;
                                                                            5. cиндром Бернара – Сульє (гігантських тромбоцитів).
                                                                                  набуті тромбоцитопені:
                                                                                  1. ідіопатична аутоімунна тромоцитопенічна пурпура;
                                                                                  2. лікарська тромбоцитопенія;
                                                                                  3. системна червона вовчанка;
                                                                                  4. тромбоцитопенія, асоційована з інфекцією (вірусні та бактеріальні інфекції, рикетсіоз, малярія, токсоплазмоз);
                                                                                  5. спленомегалія;
                                                                                  6. апластична анемія та мієлофтіз (заміщення кісткового мозку пухлинними клітинами або фіброзною тканиною);
                                                                                  7. метастази пухлин у кістковий мозок;
                                                                                  8. мегалобластні анемії;
                                                                                  9. пароксизмальна нічна гемоглобінурія;
                                                                                  10. синдром Evans(аутоімунна гемолітична анемія та тромбоцитопенія);
                                                                                  11. ДВЗ-синдром (дисемінованого внутрішньосудинного згортання);
                                                                                  12. масивні гемотрансфузії, екстракорпоральний кровообіг;
                                                                                  13. в період новонародженості (недоношеність, гемолітична хвороба новонароджених, неонатальна аутоімунна тромбоцитопенічна пурпура);
                                                                                  14. застійна серцева недостатність;
                                                                                  15. синдром Фішера-Еванса;
                                                                                  16. тромбоз ниркових вен.
                                                                                                              Еритроцитарні індекси 

                                                                                                              Еритроцитарні індекси – це розрахункові величини, які дозволяють кількісно характеризувати важливі показники стану еритроцитів. MCV – середній об’єм еритроцита (mean cell volume). Це більш точний параметр, ніж візуальна оцінка розміру еритроцитів. Однак він не є достовірним при великій кількості еритроцитів із зміненою формою. На підставі значення MCV розрізняють анемії мікроцитарні (дефіцит заліза, таласемія), нормоцитарні і макроцитарні.

                                                                                                              Мікроцитоз характерний для залізодефіцитних анемій, макроцитоз – для В12- і фолієводефіцитних. Апластична анемія буває нормо- чи макроцитарною. 

                                                                                                              Референсні значення:

                                                                                                              Вік, стать
                                                                                                              MCV, фл
                                                                                                              < 2 тижнів88 - 140
                                                                                                              2 - 4,3 тижні91 - 112
                                                                                                              4,3 - 8,6 тижнів84 - 106
                                                                                                              8,6 тижнів - 4 міс.76 - 97
                                                                                                              4 - 6 міс. 68 - 85
                                                                                                              6 - 9 міс. 70 - 85
                                                                                                              9 - 12 міс. 71 - 84
                                                                                                              1 - 5 років73 - 85
                                                                                                              5 - 10 років 75 - 87
                                                                                                              10 - 12 років 76 - 94
                                                                                                              12 - 15 роківЖінки73 - 95
                                                                                                              Чоловіки77 - 94
                                                                                                              15 - 18 роківЖінки78 - 98
                                                                                                              Чоловіки79 - 95
                                                                                                              18 - 45 роківЖінки81 - 100
                                                                                                              Чоловіки 80 - 99
                                                                                                              45 - 65 роківЖінки81 - 101
                                                                                                              Чоловіки 81 - 101
                                                                                                              > 65 роківЖінки81 - 102
                                                                                                              Чоловіки 81 - 103

                                                                                                              Підвищення MCV:

                                                                                                              1. мегалобластна анемія (В12-дефіцитна, фолієводефіцитна);
                                                                                                              2. макроцитоз (апластична анемія, гіпотериоз, хвороби печінки, метастази злоякісних пухлин);
                                                                                                              3. куріння та вживання алкоголю.

                                                                                                                Зниження MCV:

                                                                                                                1. гіпохромні та мікроцитарні анемії (анемія при дефіциті заліза, хронічній патології, таласемія);
                                                                                                                2. гемоглобінопатії; гіпертиреоз (рідко).

                                                                                                                MCH – середній вміст гемоглобіну в еритроциті (mean cell hemoglobin).

                                                                                                                Розрахувується в абсолютних одиницях поділом величини концентрації гемоглобіну на число еритроцитів. Цей параметр визначає середній вміст гемоглобіну в окремому еритроциті і аналогічний кольоровому показнику, але більш точно відображає синтез Hb та його рівень у еритроциті. На основі цього індексу анемії можна  поділити на нормо-, гіпо- і гіперхромні. Нормохромія характерна для здорових людей, але може зустрічатися і при гемолітичних і апластичних анеміях, а також анемії, пов’язаній із гострою крововтратою. Гіпохромія обумовлена зменшенням об’єму еритроцитів (мікроцитоз) або зниженням рівня гемоглобіну в еритроциті нормального об’єму. Тобто гіпохромія може поєднуватися як із зменшенням об’єму еритроцитів, так і спостерігатися при нормо- і макроцитозі. Гіперхромія не залежить від ступеня насичення еритроцитів гемоглобіном, а обумовлена лише об’ємом   червоних кров’яних клітин.

                                                                                                                Одиниці вимірювання та коефіцієнти перерахунку: пг (пікограм).

                                                                                                                Референсні значення:

                                                                                                                Вік, стать
                                                                                                                МСН, пг
                                                                                                                < 2 тижнів30 - 37
                                                                                                                2 - 4,3 тижні29 - 36
                                                                                                                4,3 - 8,6 тижнів27 - 34
                                                                                                                8,6 тижнів - 4 міс.25 - 32
                                                                                                                4 - 6 міс. 24 - 30
                                                                                                                6 - 9 міс. 25 - 30
                                                                                                                9 - 12 міс. 24 - 30
                                                                                                                1 - 3 роки22 - 30
                                                                                                                3 - 6 років 25 - 31
                                                                                                                6 - 9 років 25 - 31
                                                                                                                9 - 15 років 26- 32
                                                                                                                15 - 18 роківЖінки26 - 34
                                                                                                                Чоловіки 27 - 32
                                                                                                                18 - 45 роківЖінки27 - 34
                                                                                                                Чоловіки 27 - 34
                                                                                                                45 - 65 роківЖінки27 - 34
                                                                                                                Чоловіки 27 - 35
                                                                                                                > 65 років Жінки27 - 35
                                                                                                                Чоловіки 27 - 34

                                                                                                                Підвищення МСН:

                                                                                                                1. мегалобластні анемії (вітамін В12 та фолієводефіцитні);
                                                                                                                2. захворювання печінки;
                                                                                                                3. хибне підвищення (множинна мієлома, гіперлейкоцитоз).

                                                                                                                Зниження МСН: залізодефіцітна анемія

                                                                                                                MCHC (mean cell hemoglobin concentration) – середня концентрація гемоглобіну в еритроциті

                                                                                                                Розраховується шляхом поділу концентрації гемоглобіну крові (в г/100 мл) на гематокрит та множення на 100. Показник відображає насичення еритроцита гемоглобіном; характеризує частку кількості гемоглобіну до об’єму клітини. Не залежить, таким чином, від об’єму клітини, на відміну від MCН.

                                                                                                                Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО: г/дл. 

                                                                                                                Альтернативні одиниці вимірювання: г/л.
                                                                                                                Коефіцієнт перерахунку: г/л х 0,1 ==> г/дл.

                                                                                                                Референсні значення:

                                                                                                                Вік, стать
                                                                                                                МСНС, г/дл
                                                                                                                < 2 тижнів28 - 35
                                                                                                                2 - 4,3 тижні28 - 36
                                                                                                                4,3 - 8,6 тижнів28 - 35
                                                                                                                8,6 тижнів - 4 міс.29 - 37
                                                                                                                4 - 12 міс.32 - 37
                                                                                                                1 - 3 роки32 - 38
                                                                                                                3 - 12 років 32 - 37
                                                                                                                12 - 15 роківЖінки32 - 36
                                                                                                                Чоловіки 32 - 37
                                                                                                                15 - 18 роківЖінки32 - 36
                                                                                                                Чоловіки 32 - 36
                                                                                                                18 - 45 роківЖінки32 - 36
                                                                                                                Чоловіки 32 - 37
                                                                                                                45 - 65 роківЖінки31 - 36
                                                                                                                Чоловіки 32 - 36
                                                                                                                > 65 роківЖінки32 - 36
                                                                                                                Чоловіки 31- 36

                                                                                                                Підвищення MCHC: сфероцитоз вроджений та інші сфероцитарні анемії.

                                                                                                                Зниження MCHC:

                                                                                                                1. залізодефіцитна анемія; таласемія;
                                                                                                                2. деякі гемоглобінопатії.
                                                                                                                Лейкоформула 

                                                                                                                Лейкоцити (білі кров’яні тільця, white blood cells)

                                                                                                                Лейкоцити – клітини крові, пов’язані з захисними функціями. За морфологічними ознаками (вигляд ядра, наявність і характер цитоплазмічних включень) розрізняють 5 основних видів лейкоцитів – нейтрофіли, лімфоцити, моноцити, еозинофіли та базофіли. Окрім того, лейкоцити розрізняються за ступенем зрілості. Більша частина клітин-попередників зрілих форм лейкоцитів (юні, мієлоцити, промієлоцити, бластні форми клітин), а також плазматичні клітини, молоді ядерні клітини еритроїдного ряду та ін. в периферійній крові з’являються лише у випадку патології. Різні види лейкоцитів виконують різні функції, тому визначення співвідношення різних видів лейкоцитів, вмісту молодих форм, виявлення патологічних клітинних форм, описання характерних змін морфології клітин, що відображають зміни їх функціональної активності, несе цінну діагностичну інформацію. 

                                                                                                                Деякі варіанти зміни (зрушення) лейкоцитарної формули:
                                                                                                                • зрушення вліво (у крові присутня зібльшена кількість паличкоядерних нейтрофілів, можлива поява метмієлоцитів (юних), мієлоцитів) може вказувати на: гострі інфекційні захворювання; фізичну перенапругу; ацидоз і коматозні стани. зрушення вправо (у крові з’являються гіперсегментовані гранулоцити) може вказувати на: мегалобластну анемію; хвороби нирок та печінки; стани після переливання крові. значне омолодження клітин (у крові спостерігаєтья присутність метамієлоцитів, мієлоцитів, промієлоцитів, бластних клітин) може вказувати на: хронічні лейкози; еритролейкоз; мієлофіброз; метастази злоякісних новоутворень; гострі лейкози.
                                                                                                                • .
                                                                                                                Зміни рівня окремих популяцій лейкоцитів:

                                                                                                                Нейтрофільоз – збільшення загальної кількості лейкоцитів за рахунок нейтрофілів.
                                                                                                                Нейтропенія – зменшення вмісту нейтрофілів.
                                                                                                                Лімфоцитоз – збільшення вмісту лімфоцитів.
                                                                                                                Лімфопенія – зменшення вмісту лімфоцитів. 
                                                                                                                Еозинофілія – збільшення вмісту еозинофілів.
                                                                                                                Еозинопенія – зменшення вмісту еозинофілів.
                                                                                                                Моноцитоз – збільшення вмісту моноцитів.
                                                                                                                Монопенія (моноцитопенія) – зменшення вмісту моноцитів.

                                                                                                                Нейтрофіли 

                                                                                                                Нейтрофіли – найбільш численний різновид білих кров’яних тілець, вони складають 50-75% усіх лейкоцитів. Названі так через зовнішній вигляд цитоплазмічних гранул при забарвленні за Гімза.  В залежності від ступеня зрілості та форми ядра у периферичній крові виділяють паличкоядерні (більш молоді) та сегментоядерні (зрілі) нейтрофіли. Більш молоді клітини нейтрофільного ряду – юні (метамієлоцити), мієлоцити, промієлоцити – з’являються в периферичній крові у випадку патології та є свідченням стимуляції утворення клітин цього виду. Основна їхня функція – захист від інфекцій шляхом хемотаксису (направленого руху до стимулюючих агентів) і фагоцитозу (поглинання та перетравлення) чужорідних мікроорганізмів. 

                                                                                                                Референсні значення: у дітей і дорослих залежно від віку 

                                                                                                                ВікСегментоядерні нейтрофіли, %Паличкоядерні нейтрофіли, %

                                                                                                                < 15 днів

                                                                                                                31 - 56

                                                                                                                1 - 6

                                                                                                                15 днів - 1 рік

                                                                                                                17 - 51

                                                                                                                1 - 6

                                                                                                                1 - 2 роки

                                                                                                                29 - 541 - 6

                                                                                                                2 - 5 років 

                                                                                                                33 - 611 - 6
                                                                                                                5 - 7 років 39 - 641 - 6
                                                                                                                7 - 9 років42 - 66
                                                                                                                1 - 6
                                                                                                                9 - 11 років44 - 661 - 6
                                                                                                                11 - 15 років46 - 661 - 6
                                                                                                                > 15 років 48 - 781 - 6

                                                                                                                Підвищення рівня нейтрофілів (нейтрофільоз, нейтрофілія):
                                                                                                                1. інфекції (викликані бактеріями, грибами, найпростішими, рикетсіями, деякими вірусами, спірохетами); запальні процеси (ревматизм, ревматоїдний артрит, панкреатит, дерматит, перитоніт, тиреоїдит); стан після оперативного втручання; ішемічний некроз тканин (інфаркти внутрішніх органів – міокарда, нирок і т.д.); ендогенні інтоксикації (цукровий діабет, уремія, еклампсія, некроз гепатоцитів); фізична напруга та емоційне навантаження, стресові ситуації; вплив спеки, холоду, болю, при опіках та пологах, при вагітності, при страху, гніві, радощах; онкологічні захворювання (пухлини різних органів); вживання деяких лікарських препаратів, наприклад, кортикостероїдів, препаратів наперстянки, гепарину, ацетилхоліну; отруєння свинцем, ртуттю, етиленгліколем, інсектицидами.
                                                                                                                Зниження рівня нейтрофілів (нейтропенія):
                                                                                                                1. деякі інфекції, викликані бактеріями (черевний тиф і паратифи, бруцельоз), вірусами (грип, кір, вітряна віспа,  вірусний гепатит, краснуха), найпростішими (малярія), рикетсіями (сипний тиф), затяжні інфекції у послаблених людей та осіб похилого віку; хвороби системи крові (гіпо- і апластичні, мегалобластні та задізодефіцитні анемії, пароксизмальна нічна гемоглобінурія, гострий лейкоз, гіперспленізм); вр?
                                                                                                                Артикул: 1515
                                                                                                                Цiна: 130 грн.
                                                                                                                Взяття крові із вени:
                                                                                                                + 30 грн.
                                                                                                                Взяття мазка / зіскрібка:
                                                                                                                Разом: 160 грн.
                                                                                                                Здати аналіз «Клінічний аналіз крові» ви можете у Херсоні та інших містах України. Зверніть увагу, що ціна аналізу, вартість процедури взяття біоматеріалу, методи та терміни виконання досліджень в регіональних медичних офісах можуть відрізнятись.
                                                                                                                Вгору