Паратиреоїдний гормон (Паратгормон)

Паратгормон гормон прищитовидних залоз підтримує потрібний рівень кальцію і фосфору в організмі.

Паратгормон паращитовидної залози збільшує рівень кальцію, впливаючи на кісткову тканину, шлунково-кишковий тракт і нирки.

Формування паращитовидної залози у дітей починається ще в утробі матері. Після народження дитини їх маса складає від 6 до 9 міліграм, з віком вага збільшується. У жінок вона важить дещо більше, ніж у чоловіків.

Традиційно усі захворювання паращитовидної залози об'єднані в дві групи: коли має місце недолік паратгормона і коли має місце його надлишок.

Якщо паратгормон підвищений, то це може спричинити активацію остеокластів, резорбцію кісткової тканини, вивільнення кальцію з кісток, посилення всмоктування кальцію з кишечника, затримку виділення кальцію нирками і інгібірувати зворотню реабсорбцію фосфору.

Норма передбачає, що досягши потрібної концентрації кальцію в крові, продукція ПТГ знижується.

Коли гормон паратирин знижений, це може привести до збільшення рівня фосфору в крові і до гіпокальціємії, яка обумовлюється зменшенням мобілізації кальцію з кісток, зниженням його всмоктування в кишечнику і недостатньою реабсорбцією в ниркових канальцях. М'язові судоми, болі в животі, поколювання в пальцях - симптоми гіпокальціємії.

Перед тим, як призначити лікування порушення кальцієвого обміну, проводять аналіз крові на паратгормон, який дозволить визначити і оцінити функції паращитовидних залоз, встановити причини порушення, діагностувати гіпопаратиреоз, гіперпаратиреоз.

Провести усі необхідні дослідження на паратиреоїдний гормон ви зможете в лабораторії ІНВІТРО, де на вас чекають відмінні фахівці і прийнятні ціни. Тут вам також допоможуть з розшифровкою результатів досліджень.

• Гіперкальціємія.
•  Гіпокальціємія.
• Остеопороз, кістозні зміни кісток, псевдопереломи довгих кісток, остеосклероз тіл хребців.
• Сечокам’яна хвороба (рентгено-позитивні камені).
• Підозра на МЕН 1,2 (множинна ендокринна неоплазія  типу 1,2).
• Діагностика нейрофіброматозу.

Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО: пмоль/л.

Альтернативні одиниці вимірювання: пг/мл.

Переведення одиниць: пг/мл х 0,105 ==> пмоль/л.

Референсні значення:

• < 17 років: 1,3 - 10,0 пмоль/л.
• > 17 років: 1,3 - 6,8 пмоль/л.

Підвищення рівня паратгормону:

1. Первинний гіперпаратиреоз (гіперплазія паращитовидних залоз, рак паращитовидних залоз, множинна ендокринна неоплазія 1 і 2 типу).
2. Вторинний гіперпараиреоз (хронічна ниркова недостатність, гіповітаміноз D, рахіт, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона).
3. Ретинний гіперпаратиреоз (автономія).
4. Синдром Золінгера-Елісона.
5. Псевдогіпопаратиреоз (периферична резистентність).

Зниження рівня паратгормону:

1. Первинний гіпопаратиреоз.
2. Вторинний гіпопаратиреоз (ускладнення хірургічного лікування захворювань щитовидної залози, гіпомагніємія, гіпервітаміноз D, саркоїдоз).
3. Активний остеоліз.