Дослідження зішкрібів (мазків) зі слизової оболонки порожнини носа, у тому числі на наявність еозинофілів (назальний секрет)

Диференціальна діагностика етіології риніту.

Назальний секрет виконує важливі захисні функції. Його дослідження дозволяє уточнити етіологію захворювань носа (риніт), що особливо важливо при підозрі на алергічний риніт (МКБ-10: J30). Це хронічне поширене захворювання слизової оболонки порожнини носа, обумовлене інгаляційними алергенами. Частота симптомів алергічного риніту в РФ досягає 38%; поширеність захворювання серед дитячого населення досягає 40%. Ефективна терапія неможлива без точної діагностики.

Важливим маркером алергічної етіології риніту є характеристика назального секрету: специфічним методом є мікроскопія мазка виділень порожнини носа, забарвленого за методом Романовського-Гимзи. При алергічному риніті вміст еозинофілів в мазку з носа підвищений і становить більше 10% від загальної кількості клітин.

Матеріал для дослідження: біологічний матеріал, нанесений на предметне скло.

 

Лiтература

1. Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оторинолариногология. - М.: Медицина, 2001. – 620 с.
2. Карпова Е. П. Лечение аллергического ринита у детей. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 112 с.

Умови підготовки визначаються лікарем. Безпосередньо перед дослідженням проводять санацію порожнини носа (видаляють слиз).

Бланк направлення

 

Лiтература

1. Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оторинолариногология. - М.: Медицина, 2001. – 620 с.
2. Карпова Е. П. Лечение аллергического ринита у детей. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 112 с.

• Запальне захворювання слизової оболонки носа: виділення з носа, ускладнення носового дихання, чхання та свербіж в порожнині носа.

 

Лiтература

1. Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оторинолариногология. - М.: Медицина, 2001. – 620 с.
2. Карпова Е. П. Лечение аллергического ринита у детей. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 112 с.

Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

Форма цитологічного висновку: опис загальної цитологічної картини, кількість нейтрофільних лейкоцитів, еозинофілів.

1. Велика кількість еозинофілів характерна для алергічної етіології риніту.
2. Велика кількість нейтрофілів - свідчення гострої інфекції.
3. Велика кількість еозинофілів і нейтрофілів характерна для алергічного риніту, ускладненого вторинною інфекцією.
4. Відсутність або незначна кількість і езінофілов, і нейтрофілів характерна для вазомоторного риніту.

 

Лiтература

1. Пальчун В. Т., Крюков А. И. Оторинолариногология. - М.: Медицина, 2001. – 620 с.
2. Карпова Е. П. Лечение аллергического ринита у детей. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. – 112 с.