Фолієва кислота

Фолієва кислота (вітамін В9) дістала свою назву від латинського слова folium, що означає листок. Це пояснюється тим, що у великій кількості вона міститься в листкововидних овочах (салат, шпинат, листя буряка і так далі). Цей вітамін використовується організмом для процесів кровотворення і нормального синтезу ДНК, потрібний для волосся ( прискорює їх зростання, запобігає облисінню).

Фолієва кислота при плануванні вагітності

Фолієва кислота бере участь в швидкому діленні клітин, в тому числі при вагітності. Її вживання здатне майже на 70% запобігти вадам в розвитку нервової трубки ембріона, інших небезпечних станів плоду, а значить і спонтанні викидні.

При плануванні вагітності, щоб підтримати потрібний рівень вітаміну В9, для жінок важливо приймати його приблизно три місяці до зачаття і в першому триместрі. У передачі вітаміну ембріонові роль батька відсутня, тому для чоловіків прийом фолієвої кислоти не обов'язковий.

Цей вітамін для профілактики треба приймати при лактації, що корисно і для мам і для дітей.

Коли призначається дослідження

Планування вагітності не єдина причина призначити аналіз на вміст фолієвої кислоти в організмі. Його також проводять:

• при глоситі, меголобластичної анемії, ентериті, езофагіті, атрофічному гастриті;
• для системної оцінки вітамінного профілю усього організму;
• при гемодіалізі, грудному вигодовуванні;
• при синдромі мальабсорбції;
• для контролю ефективності лікування гіповітамінозу.

Аналіз на засвоєння фолієвої кислоти здається після певної підготовки, яка полягає в тому, що необхідно виключити емоційне перенапруження, підвищені фізичні навантаження, за дві-три години до дослідження не вживати їжу, не палити. Біоматеріалом виступає венозна кров.

Значення фолієвої кислоти для організму людини

Добова норма цього вітаміну для дорослої людини складає 400 мкг в день. Часто відзначається недолік фолату, що не викликає будь-яких симптомів, проте при цьому підвищується ризик захворювань серця і так далі. Низький рівень фолієвої кислоти зустрічається у пацієнтів з хворобою Крону, у алкоголіків, у людей, які вживають певні ліки.

Прийом фолієвої кислоти без призначення лікаря у великих дозах не принесе користі, а для людей з раковими пухлинами може бути небезпечним. Високі дозування здатні викликати судоми у пацієнтів з епілепсією.

Аналіз на фолієву кислоту дає можливість лікареві визначити норму вітаміну В9 для конкретних пацієнтів, у тому числі для вагітних. Він дасть рекомендації, як приймати призначені препарати, розповість, в яких продуктах є цей вітамін. Існують певні показання до застосування фолієвої кислоти як лікарського засобу, які також визначає лікар з урахуванням результатів дослідження.

Здати аналіз крові на фолієву кислоту за прийнятною ціною можна в лабораторії ІНВІТРО, де вам гарантують якість дослідження і оперативність його виконання.

• Діагностика та диференціальна діагностика макроцитарних анемій.
• Діагностика порушень з боку крові (анемії та лейкопенії), викликаних хіміотерапією чи променевою терапією.

Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

1. вегетаріанська дієта;
2. перніціозна анемія (дефіцит вітаміну В12);
3. захворювання дистального відділу тонкої кишки;
4. синдром привідної петлі.

1. недолік фолієвої кислоти в раціоні харчування;
2. анорексія;
3. алкоголізм;
4. порушення всмоктування при синдромі мальабсорбції, целіакії, спру, ентериті, резекції шлунку та кишечнику;
5. прийом препаратів, що порушують всмоктування фолієвої кислоти (аспірину,протисудомних препаратів, естрогенів, нітрофуранів, пероральних контрацептивів, антацидів, холестираміну, сульфасалазину) та її антагоністів (триметоприму, меторексату, азатіоприну, азидотімідину).

1. вагітність, лактація;
2. періоди інтенсивного росту;
3. похилий вік;
4. лихоманка, септичні стани;
5. гемолітичні анемії;
6. злоякісні пухлини;
7. гіпертиреоз у дітей;
8. мієлопроліферативні захворювання;
9. сидеробластична анемія;
10. захворювання печінки;
11. хронічний гемодіаліз.