Досліджуваний матеріал
Сироватка крові
Амінокислотний тиреоїднийгормон – стимулятор підвищення вживання кисню та тканевого обміну.
Виробляється фолікулярними клітинами щитовидної залози під контролем тиреотропного гормону (ТТГ). Більша частина циркулюючого в крові Т4 пов’язана із транспортними білками, біологічні ефекти чинить вільна частина гормону, що складає 3-5% концентрації загального Т4.
Є попередником більш активного гормону Т3, але має власну, хоча і менш виражену, ніж у Т3, дію. Концентрація Т4 у крові вища за концентрацію Т3. Підвищена швидкість основного обміну збільшує теплопродукування та вживання кисню усіма тканинами організму, за винятком тканин головного мозку, селезінки та яєчок, що збільшує потребу організму у вітамінах. Стимулює синтез вітаміну А в печінці. Знижує концентрацію холестерину та тригліцеридів у крові, прискорює обмін білка. Підвищує екскрецію кальцію з сечею, ативує обмін кісткової тканини, алев більшій мірі – резорбцію кістки. Має позитивну хроно- та інотропну дію на серце. Стимулює ретикулярну формацію та коркові процеси в центральній нервовій системі. Т4 гальмує секрецію ТТГ.
Протягом дня максимальна концентрація тироксину визначається із 8 до 12 годин, мінімальна – із 23 до 3 годин. Протягом року максимальні величини Т4 спостерігаються в період між вереснем та лютим, мінімальні- у літній період. Під час вагітності концентрація загального тироксину зростає, досягаючи максимальних величин у ІІІ триместрі, що пов’язано із підвищенням під дією естрогенів вмісту тироксин-зв’язуючого глобуліну. Вміст
вільного тироксину при цьому може знижуватися. Рівень гормону у чоловіків і жінок залишається відносно постійним протягом усього життя. В еутиреоїдному стані концентрація гормону може виходити за межі референних значень при зміні зв’язування гормону із транспортним білком.