Посів на флору та чутливість до антибіотиків ( речовини, що виділяються з вуха)

Мікробіологічний діагноз гнійно-запальних захворювань вуха.

Гнійно-запальний процес може бути локалізований в зовнішньому слуховому проході (фурункул, дифузні ураження), на барабанній перетинці (мірінгіт), в середньому вусі, в соскоподібному відростку (мастоїдит). Причиною фурункула часто буває золотистий стафілокок, дифузні ураження, грамнегативні палички; мірінгіт часто обумовлений стрептококом, мікоплазмою, середній отит - грамнегативними кишковими паличками, золотистим стафілококом.

Точна ідентифікація збудника та визначення його чутливості до антибіотиків дозволяє максимально швидко ліквідувати захворювання і запобігти переходу захворювання у хронічну форму.

Збудники, що виділяються: грамнегативні бактерії родини Enterobacteriaceae, P. aeruginosa, стафілококи, стрептококи (S. pyogenes, S. pneumoniae, S. viridans), коринебактерії, дріжджоподібні гриби, H. influenzae.

Лiтература

1. Беркоу Р. (Ред.). Руководство по медицине, т. 2. М. «Мир», 1997. 872 с.
2. Приказ МЗ СССР от 22 апреля 1985 г. № 535 Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений.
3. Энциклопедия клинических лабораторных тестов под ред. Н.У. Тица. Издательство "Лабинформ" - М. - 1997 - 942 с.
4. Nightingale C. et al./ Antimicrobial Pharmacodynamics in Theory And Clinical Practice/2006/ M.Dekker inc./ 550 ps.
   

Лiтература

1. Беркоу Р. (Ред.). Руководство по медицине, т. 2. М. «Мир», 1997. 872 с.
2. Приказ МЗ СССР от 22 апреля 1985 г. № 535 Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений.
3. Энциклопедия клинических лабораторных тестов под ред. Н.У. Тица. Издательство "Лабинформ" - М. - 1997 - 942 с.
4. Nightingale C. et al./ Antimicrobial Pharmacodynamics in Theory And Clinical Practice/2006/ M.Dekker inc./ 550 ps.
   

• Отити (зовнішні, середні і внутрішні) гнійного або серозного характеру.

Лiтература

1. Беркоу Р. (Ред.). Руководство по медицине, т. 2. М. «Мир», 1997. 872 с.
2. Приказ МЗ СССР от 22 апреля 1985 г. № 535 Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений.
3. Энциклопедия клинических лабораторных тестов под ред. Н.У. Тица. Издательство "Лабинформ" - М. - 1997 - 942 с.
4. Nightingale C. et al./ Antimicrobial Pharmacodynamics in Theory And Clinical Practice/2006/ M.Dekker inc./ 550 ps.
   

Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

Надається інформація:

1. про відсутність чи наявність росту;
2. про кількість умовно-патогенних мікроорганізмів і дріжджоподібних грибів, що виросли в посіві;
3. про рід і вигляд представників умовно-патогенної флори;
4. про чутливість збудників до антибіотиків (якщо кількість більше 10⁴ кое / тампон).

Важливо! Визначення виду грибів та встановлення чутливості до антимікотичних засобів у цей аналіз не входить (при підозрі на грибкову інфекцію призначається тест №442).

Інтерпретація: в нормі немає зростання.

1. У випадку контамінації зі шкіри виростають сапрофітні або умовно-патогенні бактерії в низькому титрі.
2. При захворюванні виділяються етіологічно значущі бактерії в діагностичному титрі (> 10⁵ кое / тамп).
3. За наявності клінічних ознак і відсутності росту дослідження рекомендується повторити, т. я. матеріал, можливо, був зібраний неадекватно, або дослідження проводилося під час прийому антибіотиків.

Лiтература

1. Беркоу Р. (Ред.). Руководство по медицине, т. 2. М. «Мир», 1997. 872 с.
2. Приказ МЗ СССР от 22 апреля 1985 г. № 535 Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений.
3. Энциклопедия клинических лабораторных тестов под ред. Н.У. Тица. Издательство "Лабинформ" - М. - 1997 - 942 с.
4. Nightingale C. et al./ Antimicrobial Pharmacodynamics in Theory And Clinical Practice/2006/ M.Dekker inc./ 550 ps.