Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ)

Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ) виробляється гіпофізом. У організмі він регулює роботу статевих залоз, а саме: сприяє утворенню і подальшому дозріванню сперматозоїдів, яйцеклітин, впливає на синтез естрогену (статевих жіночих гормонів).

У чоловіків цей гормон активує зростання сім'явивідних канальців і насінників, підвищує рівень тестостерона в крові.

У жінок же він впливає на формування фолікула. Після досягнення його максимального рівня відбувається овуляція.

Відхилення від норми ФСГ є симптомом захворювань в організмі жінок або чоловіків.

Якщо показники підвищені, то це може свідчити про наступні захворювання:

• алкоголізм,
• недостатність функції статевих залоз,
• орхіт,
• дисфункціональні маткові кровотечі,
• менопауза,
• ниркова недостатність,
• пухлина гіпофіза.

Якщо ж аналіз на ФСГ визначає, що вміст гормону в крові знижений, то можна припускати симптоми таких захворювань, як:

• аменорея,
• гіпофункція гіпофіза і гіпоталамуса,
• ожиріння,
• синдром полікистозних яєчників.

У дітей рівень гормону короткочасно підвищується після народження, потім сильно падає і підвищується вже перед статевим дозріванням. При пониженому рівні гормону у дитини може відзначатися уповільнене статеве дозрівання.

Здати аналіз на фолікулостимулюючий гормон чоловіки можуть у будь-який день. Жінки здають його на 4-6 або ж 19-21 день циклу менструації, щоб отримати достовірні дані, оскільки у них норма ФСГ міняється упродовж менструального циклу. Робити це необхідно строго натщесерце.

Здати аналіз крові і отримати детальну професійну розшифровку результатів ви можете в лабораторії ІНВІТРО. Дослідження фахівці проведуть швидко і якісно, при цьому ціна вас приємно здивує.

• Зниження лібідо і потенції.
• Безпліддя.
• Ановуляція.
• Олігоменорея та аменорея.
• Дисфункціональні маткові кровотечі. 
• Невиношування вагітності.
• Передчасний статевий розвиток та затримка статевого розвитку.
• Затримка росту.
• Синдром полікістозних яєчників.
• Ендометріоз.
• Синдром хронічного запалення внутрішніх статевих органів.
• Контроль ефективності гормонотерапії.

Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

Одиниці вимірювання в лабораторії ІНВІТРО: мОд/мл

Референсні значення. Результати обстеження дітей до 14 років співставляються із референсними значеннями, що відповідають стадії статевого розвитк.

• 0-18 років – 0,03-3,9 мОд/мл
• Более 18 років - 0,95-11,95 мОд/мл

• 0-3 роки – 0,11-13 мОд/мл
• 3-9 років – 0,11-1,6 мОд/мл

• Фолікулярна фаза – 3,03-8,08 мОд/мл
• Овуляторна фаза – 2,55-16,69 мОд/мл
• Лютеїнова фаза – 1,38-5,47 мОд/мл

Підвищення рівня ФСГ:

1. первинний гіпогонадизм (чоловіки);
2. гіпергонадотропний гіпогонадизм (жінки): синдром виснаження яєчників;
3. базофільна аденома гіпофіза;
4. ендометріоїдні кісти яєчників;
5. синдром Сваера (46, XY);
6. синдром Шершевського-Тернера (46, Х0);
7. тестикулярна фемінізація;
8. дисфункціональні маткові кровотечі (при персистенції фолікула);
9. куріння;
10. вплив рентгенівських променів;
11. ниркова недостатність;
12. семінома;
13. ектопічне виділення агентів, що діють аналогічно до гонадотропіну (особливо при новоутвореннях легенів);
14. прийом таких препаратів, як: рилізинг-гормон, кетоконазол, леводопа, нафарелін, налоксон, нілутамід, окскарбазепін, фенітоїн, правастатин (через 6 міс. після лікування), тамоксифен (у чоловіків із олігозооспермією та у жінок у пременопаузі).

Зниження рівня ФСГ:

1. вторинна (гіпоталамічна) аменорея;
2. гіпогонадотропний гіпогонадизм (центральна форма);
3. гіпофізарний нанізм;
4. синдром Шихана;
5. болезнь Симмондса;
6. синдром Денні-Морфана;
7. гіперпролактинемія;
8. синдром полікістозних яєчників (атипова форма);
9. голодування;
10. ожиріння;
11. хірургічні втручання;
12. контакт зі свинцем;
13. прийом наступних препаратів: анаболічні стероїди, бузерелін, карбамазепін, даназол, диетилстильбестрол, гозерелін, мегестрол, пероральні контрацептиви, фенітоїн, пімозид, правастатин (при лікуванні протягом 2 років), станозолол, аналоги кортикотропін-рилізинг- гормону в середині лютеїнової фази (але не в інші фази) менструального циклу, тамоксифен (у жінок при менопаузі), тореміфен, вальпроєва кислота; бомбезин, бромокриптин, циметидин, кломіфен, гонадотропін-рилізинг-гормон, соматотропний гормон.