Глюкоза в крові

У організмі людини глюкоза відіграє важливу роль, адже саме вона є головним енергетичним субстратом. Вона легко розщеплюється, виділяючи енергію, необхідну кожній клітині для протікання життєво важливих процесів.

Загальний стан людини безпосередньо залежить від рівня глюкози ("цукру") в крові. Щоб перевірити, в нормі він або ні, необхідно здати аналіз крові на цукор.

Інсулін (гормон підшлункової залози) регулює рівень глюкози в крові. У разі його недоліку показник кількості цукру в крові зростає. На його зростання також впливають стреси, паління, неправильне харчування.

Тенденція підвищення глюкози в крові спостерігається при вагітності через чутливість тканин, що погіршується, до інсуліну саме в цей період. Якщо ж виявляється стійке перевищення норми цукру в крові, то це лабораторна ознака діабету. Він може передувати вагітності або ж з'явитися на її фоні. При надмірній концентрації цукру в крові зростає ризик викидня, гестозу, гострого пієлонефриту, ускладнень при пологах. Ризики і для плоду, і для матері залежать від лікування діабету, що проводиться. До мінімуму зводить ускладнення регулярний контроль цукру в крові, тому аналіз на глюкозу для вагітних такий важливий.

Аналіз на цукор є одним з основних лабораторних тестів в діагностиці діабету. Контрольні дослідження за визначенням діабету П типу рекомендують проводити усім людям старше сорока п'яти років. При підвищеному ризику діабету скринінгове дослідження проводиться у більш ранньому віці. Завдяки ним біохімічні зрушення можна виявити за декілька років до встановлення клінічного діагнозу захворювання.

Про те, що у пацієнта глюкоза в крові перевищує норму, можуть свідчити наступні симптоми:

• підвищена стомлюваність
• головні болі, слабкість
• зниження ваги при хорошому апетиті
• постійна спрага, сухість у роті
• щедре і часте сечовиділення
• подряпини, що довго не гояться
• поява на шкірі гнійників, фурункулів, виразок
• зниження зору
• поява свербежу в паху і в області статевих органів
• зниження імунітету, часта застуда.

Навіть якщо у людини є не усі перераховані симптоми, радимо здавати даний аналіз принаймні раз на рік. До того ж ціна його цілком доступна. Слід зауважити, що розшифровка результатів аналізу повинна виконуватися фахівцем. Враховуючи те, що можливі псевдопозитивні результати, рекомендуємо проводити додаткові тести.

• Інсулінзалежний та інсуліннезалежний цукровий діабет (діагностика та моніторинг захворювання).
• Патологія щитовидної залози, надниркових залоз, гіпофіза.
• Захворювання печінки.
• Визначення толерантності до глюкози у осіб із груп ризику розвитку цукрового діабету.
• Ожиріння.
• Діабет вагітних.
• Порушена толерантність до глюкози.

Інтерпретація результатів дослідження містить інформацію для лікаря і не є діагнозом. Інформацію з цього розділу не можна використовувати для самодіагностики і самолікування. Точний діагноз ставить лікар, використовуючи як результати цього обстеження, так і потрібну інформацію з інших джерел: анамнезу, результатів інших обстежень і так далі.

1. цукровий діабет у дорослих і дітей;
2. фізіологічна гіперглікемія (помірне фізичне навантаження, сильні емоції, стрес, куріння, викиди адреналіну при ін’єкції);
3. ендокринна патологія (феохромоцитома, тиреотоксикоз, акромегалія, гігантизм, синдром Кушинга, соматостатинома);
4. захворювання підшлункової залози (гострий та хронічний панкреатит, панкреатит при епідемічному паротиті, муковісцидозі, гемохроматозі, пухлині підшлункової залози);
5. хронічні захворювання печінки та нирок;
6. крововилив у мозок, інфаркт міокарда;
7. наявність антитіл до інсулінових рецепторів;
8. вживання тіазидів, кофеїну, естрогенів, глюкокортикоїдів.

1. захворювання підшлункової залози (гіперплазія, аденома чи карцинома, бета-клітин острівків Лангерганса – інсулінома, недостатність альфа-клітин острівків – дефіцит глюкагону);
2. ендокринна патологія (хвороба Аддісона, адреногенітальний синдром, гіпопітуїтаризм, гіпотиреоз);
3. у дитячому віці (у недоношених дітей, народжених від матерів із цукровим діабетом, кетолітична гіпоглікемія);
4. передозування гіпоглікемічними препаратами та інсуліном;
5. тяжкі хвороби печінки (цироз, гепатит, карцинома, гемохроматоз);
6. злоякісні непанкріотичні пухлини: рак надниркової залози, рак шлунку, фібросаркома;
7. ферментопатії (глікогенози – хвороба гірке, галактоземія, порушена толерантність до фруктози);
8. функціональні порушення – реактивна гіпоглікемія (гастроентеростома, постгастроектомія, вегетативні розлади, порушення перистальтики ЖКТ);
9. порушення харчування (тривале голодування, синдром мальабсорбції);
10. отруєння мишаком, хлороформом, саліцилатами, антигістамінними препаратами, алкогольна інтоксикація;
11. інтенсивне фізичне навантаження, гарячкові стани;
12. вживання анаболічних стероїдів, пропранололу, амфетаміну.